¬и, певно, звернули увагу на те, що останн≥м часом в лог≥ц≥ д≥й ур¤ду все част≥ше окреслюЇьс¤ бажанн¤ що-небудь заборонити, обмежити чи принаймн≥ вз¤ти п≥д контроль Ц на противагу проголошуваним колись тенденц≥¤м роздержавленн¤, плюрал≥зму та ≥ншоњ свободи п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥. як на м≥кро-, так ≥ на макрор≥вн≥ держава починаЇ втручатис¤ у справи б≥знесу ≥ в приватне житт¤ украњнц≥в. ¬она заборон¤Ї - ≥ ми маЇмо роз≥братис¤, що за механ≥зми примушують ур¤довц≥в ≥ депутат≥в до д≥й, ¤к≥ протир≥чать њхн≥м парт≥йним програмам ≥ передвиборчим об≥ц¤нкам.
ёл≥н прог≥б≥шн досл≥джував: ћикола ѕќЋ≤ў” , 22.XII.2009
ѕочати варто з загального втручанн¤ держави в економ≥чне житт¤ крањни, ¤ке нагадуЇ поверненн¤ до соц≥ал≥зму.
–учне управл≥нн¤ економ≥кою Ц альфа ≥ омега вс≥Їњ пол≥тики “имошенко, причому з перших дн≥в њњ першого премТЇрства.
«гадаймо, що одразу ж п≥сл¤ приходу новоњ влади крањна з≥штовхнулас¤ ≥з р≥зким стрибком ц≥н на цукор та на м'¤со, ¤к≥ “имошенко вз¤лас¤ регулювати адм≥н≥стративно, встановивши в травн≥ 2005-го року граничн≥ ц≥ни на цукор в розм≥р≥ 3,30 грн за к≥ло ≥ в≥дпускаючи м'¤со за п≥льговими ц≥нами з ƒержрезерву.
јбсолютно антиринков≥ способи регулюванн¤ ц≥н нанесли в≥дом≥ збитки держав≥ (хоча б тому, що запаси держрезерву треба було пот≥м чимось поповнювати), однак вочевидь сподобалис¤ ур¤ду.
«ауважимо, що паралельно ≥з волюнтаристським втручанн¤м у ц≥нову пол≥тику, ур¤д “имошенко тод≥ ж випробував традиц≥йне перекладанн¤ вини на "шк≥дник≥в", ¤кими були оголошен≥ перекупники.
як пов≥домл¤ли (на повному серйоз≥!) ур¤довц≥, зр≥ст ц≥н був викликаний не абсолютно бездарною аграрною пол≥тикою прот¤гом останн≥х двох дес¤тк≥в рок≥в, не закритими фермами чи пор≥заними на метал цукрозаводами. ¬и¤вл¤Їтьс¤, це перекупники п≥дн¤ли ц≥ни на догоду соб≥ - ≥ достатньо дати сел¤нам самим торгувати на базарах, ¤к ц≥ни одразу ж впадутьЕ
ѕевно, багато хто памТ¤таЇ т≥ лави "дл¤ безпосередн≥х виробник≥в" на кињвських ринках, за ¤кими н≥хто не сто¤в.
¬и¤вилось, що перекупники Ц це таки не т≥льки куркул≥, ¤к≥ наживаютьс¤ на нещасному електорат≥, але ще й необх≥дна ланка м≥ж виробником та покупцем, оск≥льки дл¤ б≥льшост≥ сел¤н продавати худобу на ринку не виг≥дно.
≈ксперимент з регулюванн¤ ц≥н проваливс¤, однак ёл≥¤ ¬олодимир≥вна, очевидно, добре його запамТ¤тала. Ќедаремно ж п≥д час так званоњ еп≥дем≥њ "кал≥форн≥йського грипу" (—к≥льки б людей могло "п≥дн¤тис¤" на тих в≥русах, ¤кби не президентське вето на закон про вид≥ленн¤ ћќ«у м≥ль¤рду гривень!) одразу ж виникла ≥де¤ позакривати вс≥ приватн≥ аптеки ≥ нац≥онал≥зувати весь аптечний б≥знес, ¤кий начебто "спекулюЇ" л≥ками.
¬ цьому ж р¤ду можна згадати ≥ моратор≥й на п≥дн¤тт¤ ц≥н на л≥ки - тим б≥льш абсурдний, враховуючи, що б≥льш≥сть ≥з них виробл¤ютьс¤ за кордоном ≥ купуютьс¤ за валюту. „омусь встановлювати курс долара р≥шенн¤ми ур¤ду в аб≥нет≥ м≥н≥стр≥в ще не ризикують.
’оча за¤ви ёл≥њ “имошенко, що нац≥ональна валюта зм≥цн≥Ї до 6 грн за долар "¤к т≥льки ми зн≥мемо —тельмаха" наводить на думку, що под≥бн≥ ≥дењ вже не раз приходили в њњ голову.
оли заборони аб≥нету м≥н≥стр≥в та парламентськоњ фракц≥њ Ѕё“ стосувалис¤ таких др≥бТ¤зкових речей, ¤к, наприклад, голосуванн¤ проти закону про захист кажан≥в (вимога ™—), це вигл¤дало ¤кимось фарсом ≥ гримасою демократ≥њ, ¤ку ми могли б з усм≥шкою на вустах пробачити.
ќднак з часом ви¤вилос¤, що перед нами ц≥ла система заборон. ¬≥д економ≥чних Ѕё“, очевидно, розраховуЇ примножувати св≥й ф≥нансовий кап≥тал, в≥д гуман≥тарних - пол≥тичний.
«аборони гуман≥тарного характеру найкраще видн≥ в широко розрекламован≥й боротьб≥ з гральним б≥знесом, п≥д ¤кий ¤кимось дивним чином потрапили й букмекерськ≥ контори Ц структури, ¤к≥ не закривалис¤ нав≥ть за рад¤нських час≥в.
“им б≥льше дивуЇ азарт, з ¤ким депутатський корпус тимошенк≥вц≥в (за спри¤нн¤ рег≥онал≥в та комун≥ст≥в) кинувс¤ закривати казино та зали гральних автомат≥в.
÷¤ атака не мала нав≥ть однозначноњ мотивац≥њ.
ѕерв≥сно гральн≥ зали були закрит≥ т≥льки тимчасово у звТ¤зку з пожежею (¤к п≥зн≥ше ви¤вилос¤ Ц св≥домим п≥дпалом) одного ≥з гральних заклад≥в у ƒн≥пропетровську. ¬ето президента на це р≥шенн¤ парламентар≥ долали вже п≥д зовс≥м ≥ншим гаслом Ц захисту сусп≥льноњ морал≥ ≥ боротьби з лудоман≥Їю.
¬игл¤даЇ так, що заборона "блек-джеку" дл¤ Ѕё“≥вц≥в, очевидно, була самоц≥нною сама по соб≥. јдже вже пройшло два м≥с¤ц≥, ¤к м≥н≥стри мали внести на розгл¤д парламенту нову редакц≥ю закону про гральний б≥знес Ц ≥ хоч би одна згадка про цю об≥ц¤нку (при тому, що гральн≥ зали функц≥онують п≥д вив≥скою "≥нтерактивних клуб≥в" дос≥)...
ѕравда, нардеп яценко ви¤вив неаби¤ку ≥н≥ц≥ативу ≥ на додачу до гральних автомат≥в хоче в≥дкликати л≥ценз≥њ у оператор≥в лотерей Ц так що буйн≥й заборонн≥й фантаз≥њ однозначно ще Ї, куди розширюватис¤.
ћи зараз не будемо детально зупин¤тис¤ на ≥м≥джевих та матер≥альних збитках, ¤к≥ зазнала держава в≥д закритт¤ гральних автомат≥в, розгл¤немо ж лише њњ ≥деолог≥чну складову - гасла захисту моральност≥, п≥д ¤кими останн≥м часом було зд≥йснено ц≥лу низку заборон.
ѕро безумства нац≥ональноњ експертноњ ком≥с≥њ з "захисту сусп≥льноњ морал≥" не писав т≥льки л≥нивий. Ќе писав, не кричав, не обурювавс¤, не волав ≥ не судивс¤ Ц при повн≥й байдужост≥ з цього приводу депутатського корпусу та м≥н≥стр≥в, що св≥дчить про те, що в≥домство пана остецького з його заборонною д≥¤льн≥стю чимось виг≥дне виконавч≥й влад≥, до ¤коњ воно в принцип≥ й в≥дноситьс¤.
ѕрактично ж Ќ≈ на сьогодн≥ ¤вл¤Ї собою ун≥кальну структуру, надзавданн¤ ¤коњ зводитьс¤ до того, щоб за грош≥ платник≥в податк≥в створювати ¤комога б≥льш≥ повс¤кденн≥ проблеми дл¤ цих самих платник≥в податк≥в, заборон¤ючи њм чи то дивитис¤ "—≥мпсон≥в", чи то читати ”ль¤ненка. ј фактично ж Ќ≈ на сьогодн≥ виконуЇ функц≥њ цензурного ком≥тету, попри те, що цензура в ”крањн≥ заборонена статтею 15 онституц≥њ.
Ќом≥нально ком≥с≥¤, без сумн≥ву, не зд≥йснюЇ цензуруванн¤ художн≥х твор≥в та мед≥а, а лише даЇ "рекомендац≥њ". ¬т≥м, ¤ не знаю приклад≥в, коли б ц≥ рекомендац≥њ не були виконан≥ ≥ перевиконан≥: зн≥малис¤ з показу сер≥али, на вилученн¤ "∆≥нки його мр≥њ" ≥з вс≥х книжкових магазин≥в ”крањни взагал≥ знадобивс¤ один день.
ћало того, невизначений характер њњ "рекомендац≥й", не даЇ можливост≥ в≥дм≥н¤ти њх через суд Ц не можна ж д≥йсно оскаржити право двадц¤ти приблудних "експерт≥в" вважати щось порнограф≥Їю? ≤, очевидно, хтось не проти використанн¤ њњ з часом ¤к ≥нструмент впливу на мед≥а п≥д гаслом св¤тоњ "боротьби за моральн≥сть".
ѕ≥сл¤ кажан≥в ≥ рулетки нанести черговий удар по порнограф≥њ ви¤вилос¤ б≥льш н≥ж легко. Ѕа б≥льше, фактично за новою редакц≥Їю "порнограф≥чного законодавства" проблеми з законом можуть тепер виникнути у кожного украњнц¤: в≥дпов≥дальн≥сть уже несуть не т≥льки виробники порнограф≥чних предмет≥в, але й њх господар¤, ¤кий ц≥ предмети тримаЇ вдома.
ќск≥льки ж порнограф≥Їю у нас на сьогодн≥ вважаЇтьс¤ не т≥льки власне непристойн≥ св≥тлини, а ≥ все, що включить до цього пон¤тт¤ нац≥ональна експертна ком≥с≥¤, то ми не застрахован≥ н≥ в≥д чого. Ќав≥ть в≥д того, що Ђаморальноюї раптом може ви¤витис¤ просто опозиц≥йна або занадто см≥лива газетаЕ
ј попереду нас чекаЇ ще законопроект про крим≥нальну в≥дпов≥дальн≥сть за користуванн¤ послугами пов≥й ≥ тому под≥бн≥ дивн≥ законопроекти, обТЇднан≥ т≥льки одним Ц вони посл≥довно ввод¤ть нов≥ заборони ≥ обмежують права громад¤н, попри те, що це пр¤мо заборонено статтею 64 онституц≥њ Ц "права ≥ свободи людини ≥ громад¤нина не можуть бути обмежен≥, кр≥м випадк≥в, передбачених онституц≥Їю ”крањни".
ƒе в онституц≥њ написано про пов≥й та њхн≥ послуги?
¬ царин≥ економ≥ки прог≥б≥ц≥он≥стськ≥ методи аб≥нету м≥н≥стр≥в звод¤тьс¤ до того, що держава тим чи ≥ншим чином намагаЇтьс¤ або контролювати б≥знес, або по ходу зм≥нюЇ закони чи домовленост≥ з цим б≥знесом.
ѕершою резонансною забороною ур¤ду “имошенко став розрив угод з компан≥Їю "¬енко" про розпод≥л продукц≥њ, ¤ка мала б видобуватись в межах ѕрикерченськоњ д≥л¤нки шельфу „орного мор¤.
«аборона на пошук газу була тим б≥льш дивною, що зовс≥м не була н≥чим мотивованою. —ама премТЇр-м≥н≥стр традиц≥йно послуговувалась словами про "корупц≥онер≥в" та зраду нац≥ональних ≥нтерес≥в, завд¤ки ¤ким компан≥¤ Vanco н≥бито отримала контракт на розробку чорноморського шельфу. ™дине, чого бракувало цим за¤вам Ц це конкретики.
"я думаю, що не б≥льше м≥с¤ц¤ триватиме розсл≥дуванн¤, тому що там все наст≥льки очевидно, що багато часу дл¤ цього не потр≥бно", - таЇмниче об≥ц¤ла ёл≥¤ ¬олодимир≥вна своЇму електорату ще у травн≥ минулого року. ƒо цього часу не названо н≥чого, нав≥ть об≥ц¤н≥ пр≥звища справжн≥х господар≥в "¬енко ѕри керченська".
“им часом "¬енко" продовжуЇ судитис¤ з ”крањною в —токгольмському суд≥, ≥нвестиц≥йн≥й привабливост≥ крањни завдано ще одного удару, а газ, ¤кий потр≥бен крањн≥, шукати просто н≥кому.
ћоже скластис¤ враженн¤, що перед нами теж чергова заборона заради заборони, заради бажанн¤ зм≥цнити ≥м≥дж ≥ трохи насолити своњм головним пол≥тичним конкурентам. “им б≥льше, що платити за збитки буде ж не премТЇр, а держава.
Ћише виключною непри¤зню “имошенко до ‘≥рташа можна по¤снити чергову битву премТЇра з колишн≥м сп≥ввласником "–осукренерго" навколо банку "Ќадра". –озкрадений своњми господар¤ми ≥ кризою банк св≥домо добивавс¤ “имошенко, ¤ка спочатку заборонила через суд проводити реф≥нансуванн¤ установи ≥ нав≥ть оголосила про нам≥р забрати з банку депозит ƒержавноњ ≥потечноњ установи в 760 м≥льйон≥в гривень. ≤ спробуйте знайти в цих операц≥¤х лог≥ку.
"«а банком "Ќадра" стоњть ‘≥рташ! - вигукуЇ на черговому ток-шоу ёл≥¤ ¬олодимир≥вна ≥ н≥кому спитати у нењ "Ќу й що?" яке до цього д≥ло аб≥нету м≥н≥стр≥в?
якщо “имошенко в≥домо, що перед нами ¤кась корупц≥йна схема, вона маЇ пов≥домити про це прокуратуру ≥ йти спати ≥з спок≥йною сов≥стю ≥ почутт¤м виконаного обовТ¤зку. ¬ ≥ншому випадку перед нами звичайна комерц≥йна операц≥¤, до ¤коњ виконавч≥й г≥лц≥ украњнськоњ влади потенц≥йно не мало б бути н≥¤кого д≥ла.
ќднак активна д≥¤льн≥сть “имошенко на непроф≥льному дл¤ нењ банк≥вському фронт≥ таки, здаЇтьс¤, зак≥нчились усп≥шно: банк уже не продаЇтьс¤, проблеми з його вкладниками п≥д ≥стеричн≥ зойки про корупц≥онер≥в, кум≥в ≥ Ѕалогу (тод≥ Ѕалога ще ходив у ворогах) покладен≥ повн≥стю на плеч≥ держави.
ћаксимально ж тимошенк≥вський пот¤г до заборон про¤вивс¤ при в≥дм≥н≥ р≥шень аукц≥ону з продажу ќдеського припортового заводу. ўо б ми не казали про доц≥льн≥сть такоњ приватизац≥њ Ц р≥шенн¤ под≥бних аукц≥он≥в не в≥дм≥н¤ютьс¤, ≥ вже тим б≥льше не в≥дм≥н¤ютьс¤ за бажанн¤м чи небажанн¤м премТЇра.
Ќас же у випадку з ќѕ« ц≥кавить т≥льки одна управл≥нська риса “имошенко - њй завжди легше щось в≥дм≥нити чи заборонити, н≥ж шукати ¤кихось правових шл¤х≥в вир≥шенн¤ проблеми.
ѕричому ур¤дов≥ заборони, що так попсували нерви "¬енко" та вкладникам "Ќадр", все ж таки були резонансними ≥ супроводжувалис¤ хоч ≥ непереконливими, але спробами по¤снень.
«ате, наприклад, представники неспод≥вано забороненого грального б≥знесу чи, припуст≥мо, лаборатор≥њ "™вролаб", ¤к≥й волюнтаристським чином заборонили тестувати в≥рус грипу, не спромоглис¤ отримати нав≥ть по¤снень. “ак само, ¤к ≥ журнал≥сти, внесен≥ до "чорних списк≥в" ос≥б, ¤ким заборонено бути присутн≥м на публ≥чних виступах голови кабм≥ну.
” випадку ж приходу до влади, очевидно, “имошенко зможе розвернути свою заборонну кампан≥ю вповн≥, ≥ тод≥ в њњ повс¤кденному жаргон≥ з приводу Ђкорупц≥онер≥вї зТ¤витьс¤ те слово, що вимовл¤Їтьс¤ пошепки Ц реприватизац≥¤.
ѕрипуст≥мо, що головна на сьогодн≥ причина прог≥б≥ц≥он≥стськоњ пол≥тики ур¤ду це створенн¤ видимост≥ роботи - коли н≥чого не вдаЇтьс¤ створити, то можна принаймн≥ заборонити.
«аборони Ц теж д≥¤льн≥сть. Ќаприклад, на закритт¤ грального б≥знесу ур¤д з в≥рними йому парламентар¤ми потратив не менше м≥с¤ц¤ напруженоњ боротьби. « порнограф≥Їю (в≥дзначимо, в розпал економ≥чноњ кризи!) депутати впоралис¤ ще швидше.
B≥зуально, дл¤ виборц¤, дуже ефективно простежуЇтьс¤ практично миттЇва реал≥зац≥¤ м≥ж прийн¤тт¤м р≥шенн¤ про заборону чого-небудь, ≥ його реал≥зац≥Їю. “аким чином складаЇтьс¤ ≥люз≥¤ ефективност≥ роботи, нав≥ть при тому, що н≥¤коњ, власне кажучи, корисноњ роботи не ведетьс¤.
«агалом, п≥онером в такому ≥м≥туванн≥ д≥¤льност≥ при повн≥й њњ в≥дсутност≥ можна вважати парламентського в≥це-сп≥кера ћиколу “оменка, ¤кий уже давно п≥дм≥нив свою роботу безк≥нечним творенн¤м ≥нформац≥йних привод≥в, б≥льш≥сть ¤ких не варта вињденого ¤йц¤.
÷е в≥н фактично, вн≥с в роботу ур¤ду елементи св≥тськоњ хрон≥ки - з походом вс≥м виконавчим органом то на ковзанку, то на футбол, то в театр. ¬≥н не працюЇ Ц в≥н генеруЇ за¤ви з приводу ≥ без, залишаючись таким чином в ≥нформац≥йному пол≥.
ѕричому томенк≥вськ≥ за¤ви мають дуже широкий спектр: в≥д вимоги перев≥рити „ернoвецького на знанн¤ украњнськоњ мови до вказ≥вки "розсл≥дувати причетн≥сть ¬≥ктора Ѕалоги до провайдера програмноњ послуги цифровоњ загальнонац≥ональноњ багатоканальноњ телемереж≥ ћ’-4 “ќ¬ "”крањнська цифрова телемережа".
«а де¤к≥ з за¤в в≥це-сп≥керу нав≥ть довелос¤ вибачатис¤ Ц наприклад, з приводу обставин буд≥вництва центру яна “абачника. јле неважко пом≥тити: "засв≥тившись" з ¤кого-небудь чергового приводу, ћикола ¬олодимирович не дуже-то сл≥дкуЇ за виконанн¤м своњх "вказ≥вок". ѕринаймн≥, ¤ не можу згадати жодноњ, ¤ка була б доведена хоч до ¤когось лог≥чного к≥нц¤.
’оча, можливо, його черговий "вопль" щодо журналу "јф≥ша", в ¤кому “оменко теж знайшов ознаки порнограф≥чност≥, таки д≥йде до лог≥чного к≥нц¤, ≥ журнал закриють. Ќе через те, що “оменко в ¤к≥йсь м≥р≥ правий. ѕросто тенденц≥¤ в крањн≥ зараз таке Ц все прикривати.
¬т≥м, демонстративна туп≥сть в тотал≥тарн≥й структур≥, ¤кою Ї сьогодн≥шн≥й Ѕё“ Ц це не т≥льки супутн≥й будь-¤кому солдафонству фактор, але й перев≥рка на ло¤льн≥сть самих член≥в структури.
¬≥ддан≥сть вождю маЇ завжди сто¤ти вище за м≥ркуванн¤ лог≥ки. ¬ "јрх≥пелаз≥ √”Ћј√" —олжен≥цин описуЇ сцену збор≥в, в ¤к≥й н≥хто не ризикуЇ першим перестати аплодувати п≥сл¤ прийн¤тт¤ поздоровного листа на адресу —тал≥на.
Ќасл≥дком же реал≥зац≥њ ≥н≥ц≥атив “имошенко, ¤к ≥ у випадку ≥з —тал≥ним, швидше за все стане створенн¤ командно-адм≥н≥стративноњ модел≥ державного управл≥нн¤ в крањн≥ - можливо з конф≥скац≥йною пол≥тикою поверненн¤ у власн≥сть держави майна, що зараз перебуваЇ п≥д контролем основних пол≥тичних супротивник≥в “имошенко.
”крањнський електорат вочевидь схвалить нац≥онал≥зац≥ю чого-небудь (¤к в –ос≥њ схвалили арешт ’одорковського), тож голоси п≥дгодованого подачками плебсу будуть завжди на сторон≥ Ѕё“.
ѕо-друге, чим б≥льше грошей будуть крутитис¤ в державн≥й скарбниц≥, тим б≥льше з нењ можна буде вкрасти особам, що знаход¤тьс¤ при влад≥. ј те, що р≥вень житт¤ людей катастроф≥чно падаЇ, не б≥да. «а провали в економ≥ц≥ завжди можна буде назначити винних Ц ¬≥нського, ќгризко чи нав≥ть самого ™ханурова.
“≥, хто сл≥по в≥р¤ть в усп≥шн≥сть "ур¤ду заборон", проковтнуть ≥ не таке.
„итайте також:
—ильна рука Ц це не "¬она". —ильна рука Ц це ”крањна (про авторитарний електорат)
2000-н≥ роки: епоха без своЇњ назви ≥ свого покол≥нн¤ (погл¤д журналу "Ќью …оркер")
Ќостальг≥¤ за ёщенком: ус≥ шкодуватимуть за президентом, ¤кого вдалос¤ спок≥йно переобрати
ƒерибан у пр¤мому еф≥р≥, 8.X.2009
≤нш≥ статт≥...
© 2010 "√ромадський портал ZaUA.org"
ѕост≥йне посиланн¤ ц≥Їњ статт≥:: http://zaua.org/pg/article/mykolap/read/12237/Jula_i_jiji_ulubleni_zaborony_Imidzheva_kampanija_chy_shlah_do_dyktatury