Ћист ѕрезидента ”крањни ¬≥ктора ёщенка ѕрезиденту –ос≥йськоњ ‘едерац≥њ ƒмитру ћедведЇву
Ўановний ƒмитре јнатол≥йовичу,
”важно ознайомивс¤ з ¬ашим листом в≥д 6 серпн¤ 2009 року. Ѕуду в≥двертим, ¤ дуже розчарований його недружн≥м характером.
Ќе можу не погодитис¤ з тим, що в стосунках м≥ж нашими крањнами Ї серйозн≥ проблеми, проте дивно, коли ¬и повн≥стю виключаЇте в≥дпов≥дальн≥сть за це з боку –ос≥њ.
Ќаша держава н≥коли не в≥дходила в≥д принцип≥в дружби ≥ партнерства, заф≥ксованих у ¬еликому договор≥ 1997 року, робила максимум можливого дл¤ пл≥дного, взаЇмовиг≥дного розвитку двосторонн≥х в≥дносин. Ѕ≥льше того, зг≥дно ≥з зазначеним ƒоговором наш≥ крањни мають будувати в≥дносини одна з одною, зокрема, на основ≥ принцип≥в взаЇмноњ поваги та суверенноњ р≥вност≥.
≤ все ж хот≥лос¤ б в≥д≥йти в≥д емоц≥й та неупереджено проанал≥зувати стан двосторонн≥х в≥дносин.
ѕозиц≥¤ ”крањни щодо минулор≥чних под≥й у √руз≥њ - загальнов≥дома та зб≥гаЇтьс¤ з позиц≥¤ми практично вс≥х крањн св≥ту. ¬она пол¤гаЇ у виключн≥й поваз≥ до суверен≥тету, територ≥альноњ ц≥л≥сност≥ ≥ непорушност≥ кордон≥в грузинськоњ або будь-¤коњ ≥ншоњ суверенноњ держави.
Ѕезп≥дставними Ї й закиди щодо постачанн¤ зброњ до √руз≥њ. ѕрикро, що незважаючи на неодноразов≥ ч≥тк≥ ≥ зрозум≥л≥ роз'¤сненн¤ украњнськоњ сторони щодо законност≥ њњ д≥й на ринку зброњ, рос≥йська сторона продовжуЇ посл≥довну кампан≥ю, спр¤мовану на формуванн¤ сприйн¤тт¤ ”крањни ¤к держави, що не дотримуЇтьс¤ м≥жнародних правил та режим≥в у галуз≥ в≥йськово-техн≥чного сп≥вроб≥тництва.
” зв'¤зку з цим варто нагадати, що √руз≥¤ не була ≥ зараз не Ї об'Їктом жодних м≥жнародних санкц≥й чи ембарго –ади Ѕезпеки ќќЌ, ќЅ—™, ™вропейського —оюзу та ≥нших м≥жнародних орган≥зац≥й на поставки озброЇнь, в≥йськовоњ техн≥ки чи товар≥в подв≥йного використанн¤. р≥м того, рос≥йськ≥ пропозиц≥њ запровадити так≥ обмеженн¤ в рамках ќЅ—™, внесен≥ п≥сл¤ рос≥йсько-грузинського конфл≥кту, п≥дтриман≥ не були.
Ќе може бути предметом пол≥тичних нар≥кань з боку –ос≥њ ≥ курс ”крањни на ≥нтеграц≥ю в Ќј“ќ. ÷е змушуЇ нас знову повторювати прописн≥ ≥стини про те, що право на виб≥р м≥жнародних засоб≥в забезпеченн¤ нац≥ональноњ безпеки, зокрема, участ≥ у в≥йськово-пол≥тичних союзах, Ї нев≥д'Їмним елементом державного суверен≥тету будь-¤коњ крањни, ≥ –ос≥¤ маЇ його поважати.
Ќагадую ¬ам, що «акон ”крањни "ѕро основи нац≥ональноњ безпеки ”крањни", ¤кий був ухвалений ¬ерховною –адою ”крањни у 2003 роц≥, у тому числ≥ ≥ кер≥вництвом нин≥шньоњ опозиц≥њ, передбачаЇ пр¤му ≥нтеграц≥ю ”крањни до Ќј“ќ, аж до пр¤мого членства. ÷им керуЇтьс¤ ѕрезидент ”крањни.
“акож хот≥в би вкотре наголосити, що прагненн¤ нашоњ держави до набутт¤ членства в јль¤нс≥ жодним чином не спр¤моване проти –ос≥њ, а остаточне р≥шенн¤ щодо вступу до Ќј“ќ прийматиметьс¤ лише п≥сл¤ проведенн¤ всенародного референдуму.
’очу особливо в≥дзначити, що статт¤ 17 онституц≥њ ”крањни не допускаЇ розташуванн¤ на територ≥њ ”крањни в≥йськових баз ≥ноземних держав. ” той же час наша держава залишаЇтьс¤ в≥рною своњм м≥жнародним догов≥рним зобов'¤занн¤м щодо тимчасового перебуванн¤ „орноморського флоту –ос≥йськоњ ‘едерац≥њ на територ≥њ ”крањни до 28 травн¤ 2017 року та у повному обс¤з≥ виконуЇ положенн¤ в≥дпов≥дних базових угод 1997 року.
Ќатом≥сть, мушу констатувати на¤вн≥сть серйозних проблем в ≥мплементац≥њ базових угод з боку рос≥йськоњ сторони в питанн¤х земл≥, нерухомого майна, рад≥очастот, засоб≥в нав≥гац≥њ тощо. ѕрот¤гом всього пер≥оду базуванн¤ „орноморського флоту –ос≥њ на територ≥њ ”крањни його командуванн¤м систематично допускалис¤ груб≥ порушенн¤ двосторонн≥х домовленостей та законодавства ”крањни, про що украњнська сторона пост≥йно ≥нформувала рос≥йську сторону.
”крањна посл≥довно виступаЇ за розвиток прагматичних стосунк≥в з –ос≥Їю в
економ≥чн≥й сфер≥, передус≥м в енергетиц≥. ”крањна розпочала програму
модерн≥зац≥њ украњнськоњ газотранспортноњ системи дл¤ доведенн¤ њњ р≥вн¤ до
високих м≥жнародних стандарт≥в ≥ готова залучати до цього процесу потенц≥ал
Ївропейських крањн та ≥нших учасник≥в.
Ќаша крањна неодноразово на
практиц≥ п≥дтверджувала свою над≥йн≥сть ¤к партнера у транспортуванн≥
енергоресурс≥в: газу, нафти та матер≥ал≥в дл¤ ¤дерноњ енергетики. ”крањна -
одна з небагатьох крањн св≥ту, ¤ка у червн≥ цього року прив≥тала ≥н≥ц≥ативу
–ос≥йськоњ ‘едерац≥њ щодо њњ готовност≥ розпочати багатосторонн≥й д≥алог з
удосконаленн¤ м≥жнародно-правовоњ бази у сфер≥ енергетичноњ безпеки, ¤ка, на
наше переконанн¤, маЇ базуватис¤ на ≈нергетичн≥й ’арт≥њ та документах,
напрацьованих в њњ рамках.
” ¬ашому лист≥ також м≥ститьс¤ чергове повторенн¤ в≥домих закид≥в, мета ¤ких - спробувати позбавити ”крањну свого погл¤ду на власну ≥стор≥ю, власн≥ нац≥ональн≥ ≥нтереси, пр≥оритети зовн≥шньоњ пол≥тики. ѕереконаний, що питанн¤ ≥стор≥њ пор¤д ≥з р≥дною мовою, культурою, родинною етикою Ї фундаментальними засадами дл¤ формуванн¤ держави та ≥дентиф≥кац≥њ украњнськоњ нац≥њ.
ѕорушуючи на м≥жнародн≥й арен≥ питанн¤ про визнанн¤ √олодомору в ”крањн≥ 1932-1933 рок≥в, украњнський народ в≥ддаЇ також данину пам'¤т≥ м≥льйонам рос≥¤н, б≥лорус≥в, казах≥в та представник≥в ≥нших нац≥ональностей, що померли в≥д голоду у ѕоволж≥, на ѕ≥вн≥чному авказ≥, в азахстан≥ та ≥нших рег≥онах колишнього —–—–.
¬≥домо, що п≥д час проведенн¤ јкц≥њ пам'¤т≥ "Ќезгасима св≥чка", присв¤ченоњ 75-м роковинам √олодомору в ”крањн≥, у в≥кнах сотень м≥ст в усьому св≥т≥, у тому числ≥ й у –ос≥њ, гор≥ли св≥чки, що Ї св≥дченн¤м багатонац≥ональноњ сол≥дарност≥ з ”крањною у визнанн≥ цього факту.
∆одним чином не можу погодитис¤ з н≥бито вит≥сненн¤м рос≥йськоњ мови з громадського житт¤ в ”крањн≥. ≈лементарн≥ неупереджен≥ оц≥нки мовноњ ситуац≥њ в ”крањн≥ ≥ –ос≥њ св≥дчать зовс≥м про зворотн≥ факти.
—аме в –ос≥йськ≥й ‘едерац≥њ украњнська меншина практично позбавлена можливост≥ реал≥зовувати право на задоволенн¤ своњх нац≥онально-культурних потреб. ѕ≥дтвердженн¤м цього Ї в≥дом≥ висновки м≥жнародних орган≥зац≥й.
¬≥дпов≥даючи на зауваженн¤ про начебто втручанн¤ влади ”крањни у справи православноњ церкви, зазначу таке. ”крањнське кер≥вництво поважаЇ канони ≥ традиц≥њ церков та рел≥г≥йних орган≥зац≥й. ÷ерква в ”крањн≥ в≥докремлена в≥д держави, кожний громад¤нин маЇ право спов≥дувати будь-¤ку рел≥г≥ю. ¬одночас н≥хто не може заборонити громад¤нам в≥льно висловлювати свою позиц≥ю щодо будь-¤ких питань, у тому числ≥ ≥ рел≥г≥йних.
—тосовно в≥зиту ѕатр≥арха ћосковського ≥ вс≥Їњ –ус≥ ирила в ”крањну сл≥д наголосити, що ним були висловлен≥ слова вд¤чност≥ на адресу кер≥вництва нашоњ держави за високий р≥вень орган≥зац≥њ його перебуванн¤ в ”крањн≥.
ѕри цьому жодних негативних або критичних оц≥нок, ¤к≥ навод¤тьс¤ у ¬ашому лист≥ ≥ дискредитують сам дух цього в≥зиту, ѕредсто¤тель –уськоњ православноњ церкви, звичайно ж, не робив. «агалом ми вважаЇмо надуманим та недоречним пов'¤зуванн¤ питань в≥зиту в ”крањну ѕатр≥арха ирила з двосторонн≥ми пол≥тичними в≥дносинами.
оментуючи вимушене р≥шенн¤ украњнськоњ сторони щодо двох дипломатичних представник≥в –ос≥њ, сл≥д п≥дкреслити, що перед таким кроком ми трич≥ оф≥ц≥йно доводили до рос≥йськоњ сторони ≥нформац≥ю про неправом≥рн≥ д≥њ зазначених високопоставлених дипломат≥в.
†”крањнська сторона надала достатню доказову базу њх д≥¤льност≥ в ”крањн≥, ¤ка завдавала шкоди нац≥ональним ≥нтересам ”крањни. Ќатом≥сть, в≥дпов≥дн≥ д≥њ рос≥йськоњ сторони стосовно украњнського дипломата Ї абсолютно невмотивованими та безп≥дставними. —под≥ваюс¤, що у майбутньому нашим обом державам вдастьс¤ уникнути повторенн¤ таких прикрих випадк≥в, ¤к≥ затьмарюють двосторонн≥ в≥дносини.
ѕ≥дсумовуючи наведене, хот≥в би висловити переконанн¤, що вир≥шенн¤ на¤вних проблем украњнсько-рос≥йських двосторонн≥х в≥дносин потребуЇ ≥нтенсивноњ роботи. “ому р≥шенн¤ в≥дкласти прињзд нового рос≥йського посла в ”крањну, безумовно, не спри¤тиме конструктивному розвитку наших в≥дносин.
”крањна продовжуЇ залишатис¤ прихильником широкоњ сп≥впрац≥ з –ос≥йською ‘едерац≥Їю на основ≥ взаЇмноњ поваги, р≥вноправ'¤, шл¤хом п≥дтриманн¤ конструктивного д≥алогу, в тому числ≥ ≥ на найвищому р≥вн≥. √отовн≥сть вести д≥алог за столом переговор≥в ¤ п≥дтверджував прот¤гом останнього року щонайменше трич≥ у своњх листах на ¬ашу адресу. ÷ей заклик залишаЇтьс¤ актуальним ≥ сьогодн≥. Ќа жаль, ран≥ше у в≥дпов≥дь ¤ отримував лише запрошенн¤ на участь у скачках на приз ѕрезидента –ос≥њ та ≥нших багатосторонн≥х заходах. —под≥ваюс¤, що цього разу ¬аша реакц≥¤ на нього буде конструктивною.
я впевнений у гарному майбутньому украњнсько-рос≥йських в≥дносин, ¤к≥ базуютьс¤ на глибоких традиц≥¤х дружби та добросус≥дства м≥ж народами наших двох крањн ≥ ¤к≥ очевидно Ї м≥цн≥шими, н≥ж ≥нтереси окремих пол≥тичних к≥л, та не залежать в≥д ситуативноњ кон'юнктури пол≥тичного моменту.
« повагою
¬≥ктор ёў≈Ќ ќ
« аналог≥чним текстом ёщенко звернувс¤ до народу ”крањни
13.08.2009, www.ѕ–ј¬ƒј.com.ua
„итайте також:
»з –оссии. — любовью?!
” –оссии осталось несколько лет, чтобы "обуздать" ”краину
Ѕлог йому судд¤. ƒо медведЇвських блоготез
¬≥зит патр≥арха: крах спод≥вань
¬≥зит ѕатр≥арха ирила ¤к символ належност≥ ”крањни до "русского мира"
÷ензурований Ѕульба ≥ режисер Ѕортко в рол≥ јндр≥¤
≤нш≥ статт≥...
© 2000-2009 ””крањнська правда“
ѕередрук матер≥ал≥в т≥льки за на¤вн≥стю г≥перпосиланн¤ на
www.pravda.com.ua
ѕост≥йне посиланн¤ ц≥Їњ статт≥:: http://www.pravda.com.ua/news/2009/8/13/99810.htm