Ќа флагштоках б≥л¤ президентського секретар≥ату Ч зеленожовт≥ бразильськ≥ прапори, а на мокрому асфальт≥, здаЇтьс¤, ще залишилис¤ сл≥ди автомоб≥л≥в кортежу глави ц≥Їњ держави, ¤кий щойно завершив св≥й в≥зит до ”крањни. "ўоправда, к≥лька њхн≥х м≥н≥стр≥в, що прибули до нас у склад≥ оф≥ц≥йноњ делегац≥њ, не повернулис¤ назад, а залишилис¤ в иЇв≥, Ч вони в≥дв≥дають к≥лька в≥тчизн¤них п≥дприЇмств, ¤к≥ виготовл¤ють обладнанн¤ дл¤ г≥дроелектростанц≥й, Ч глава секретар≥ату ѕрезидента ”крањни ¬≥ра ”ль¤нченко перед початком ≥нтервТю коротко резюмувала п≥дсумки двосторонн≥х перемовин. Ч ћи напрацювали "меню" на 6Ч8 рок≥в роботи, у тому числ≥ й щодо сп≥льного виготовленн¤ ракетинос≥¤ "÷иклон". ”¤в≥ть соб≥: у вс≥й Ѕразил≥њ д≥ють усього лише два сп≥льн≥ п≥дприЇмства з ≥ноземц¤ми. … одне з них Ч з ”крањною!".
ѕрезидента ”крањни та його секретар≥ат часто звинувачують у надм≥рному ≥нтерес≥ до економ≥чних проблем держави. „исленн≥ вето ¬≥ктора ёщенка, його зверненн¤ та в≥дкрит≥ листи "доброзичливц≥" називають втручанн¤м: мовл¤в, за онституц≥Їю керувати економ≥кою Ч це компетенц≥¤ аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ≥ т≥льки його! јле на вулиц≥ Ѕанков≥й мають контраргументи. —аме з них ≥ почалас¤ наша розмова з пан≥ ”ль¤нченко.
Ч Ќещодавно з вуст член≥в фракц≥њ Ѕё“ ми дов≥далис¤, що бюджету на 2010 р≥к крањна за цей м≥с¤ць не одержить! ≤ н≥хто не може по¤снити: а чому? Ч емоц≥йно розпочала ¬≥ра ≤ван≥вна. Ч —клалас¤ дуже ц≥кава ситуац≥¤: в ”крањн≥ ≥снуЇ правл¤ча коал≥ц≥¤, ¤кою керуЇ ѕремТЇр-м≥н≥стр. ѕринаймн≥ н≥хто з член≥в ц≥Їњ коал≥ц≥њ не поставив п≥д сумн≥в њњ ≥снуванн¤. ƒо складу коал≥ц≥њ також входить сп≥кер парламенту. Ќав≥ть б≥льше: вперше в украњнському парламент≥ Ѕюджетний ком≥тет очолюЇ не представник опозиц≥њ, ¤к це було завжди, а також учасник коал≥ц≥њ Ч ћикола ≤ванович ƒеркач, представник парт≥њ Ћитвина. “обто в руках коал≥ц≥ант≥в Ї вс≥ ≥нструменти, щоби сформулювати бюджетний кодекс, бюджетну резолюц≥ю, запропонувати державний кошторис парламенту й ухвалити його.
≤ ¤к≥ ж усп≥хи ми маЇмо завд¤ки так≥й "централ≥зац≥њ"? ∆одних!!! Ќ≥ кодексу, н≥ резолюц≥њ, а про готовий проект бюджету й говорити не доводитьс¤. ’то у цьому винен? «винувачувати н≥кого! “ут присутнЇ т≥льки одне, але нестримне бажанн¤ Ч керувати бюджетом вручну. Ѕо тод≥ дуже легко у ц≥й мутн≥й вод≥ ловити рибку. ≤ хаос, безладд¤ з перел≥ком доход≥в та витрат призвели до того, що ми нав≥ть не знаЇмо, що ж робитьс¤ у нас з бюджетом 2009 року. ѕарламент жодного разу не почув зв≥ту про його виконанн¤, громадськ≥сть маЇ т≥льки здогадуватис¤.
јле що найг≥рше Ч ми не знаЇмо, на ¤к≥й саме баз≥ виконуватиметьс¤ бюджет 2010 року. —итуац≥¤ не просто погана, вона непрогнозована. Ѕюджет перебуваЇ у ручному управл≥нн≥ на меж≥ беззаконн¤.
Ч ќтриманн¤ доход≥в та плануванн¤ витрат в≥дбуваЇтьс¤ у "закритому" режим≥?
Ч “ак. ѕ≥дн¤тт¤ зароб≥тних плат учител¤м, б≥бл≥отекар¤м, с≥льським головам в≥дбуваЇтьс¤ не через ¬ерховну –аду, так ¤к це передбачено законом, а т≥льки постановами ур¤ду. ÷≥ процеси ще н≥коли не були такими закритими. «ростанн¤ зарплат, ≥нш≥ соц≥альн≥ ≥н≥ц≥ативи завжди розгл¤дали на бюджетному ком≥тет≥, њх обговорювали, вказували джерела ф≥нансуванн¤. —ьогодн≥ ж бюджет перетворили на касу, через ¤ку намагаютьс¤ покрити вс≥ передвиборч≥ об≥ц¤нки кандидата на посаду президента ёл≥њ ¬олодимир≥вни “имошенко.
≤ зробили з нього альтернативний механ≥зм, через ¤кий можна роздавати солодк≥ цукерки виборц¤м ѕремТЇр-м≥н≥стра. “акого не було у ц≥й держав≥ щонайменше 10 рок≥в! ÷е ситуац≥¤, ¤ка кидаЇ крањну в хаос. ћи починаЇмо звикати, що закон можна виконувати при бажанн≥, ≥ ¤кщо не хочетьс¤, то його можна з≥гнорувати. ÷е нонсенс, бо ур¤д Ч це команда менеджер≥в, ¤ких сусп≥льство наймаЇ дл¤ виконанн¤ закон≥в ”крањни. якщо ми чуЇмо з трибуни, що закон можна не виконувати, то така позиц≥¤ даЇ змогу ≥гнорувати дух ≥ букву закону будь¤кому чиновников≥. ÷е вкрай небезпечна тенденц≥¤ розхитуванн¤ у сусп≥льств≥.
Ч „им небезпечна така ситуац≥¤? ’то ≥ ¤к за таких умов може впливати на ур¤д, на коал≥ц≥ю?
Ч рањн≥ треба мати активн≥шу опозиц≥ю, адже саме њхн≥й голос маЇ звучати, коли йдетьс¤ про зловживанн¤. ј небезпека пол¤гаЇ у тому, що ситуац≥¤ в економ≥ц≥ межуЇ з дефолтом крањни. «а 18 рок≥в наша держава не набрала ст≥льки борг≥в, ск≥льки за останн≥ п≥втора року. ƒл¤ того щоб заплатити в≥дсотки за користуванн¤ позиченими гр≥шми, у наступному роц≥ треба в≥ддати суму, екв≥валентну бюджетам осв≥ти, охорони здоровТ¤ та «бройних сил, разом уз¤тих! ” крањн≥ зТ¤вилас¤ така соб≥ "державна наркоман≥¤", коли крањна с≥ла на боргову голку ≥ не може з нењ зл≥зти.
«вичайно, багато заруб≥жних крањн сьогодн≥ маЇ п≥дтримку ћ¬‘, ≥нших м≥жнародних ф≥нансових донор≥в. јле тут ключове питанн¤ Ч на ¤к≥ ц≥л≥ вони витрачають ц≥ кошти? Ќасамперед, щоби провести реформи та дати змогу вижити економ≥ц≥. “обто пустити грош≥ дл¤ реал≥зац≥њ основних ≥нфраструктурних проект≥в, ¤к≥ дають змогу економ≥ц≥ втриматис¤ на певн≥й стад≥њ розвитку. ўо ж робимо ми? ЌарощуЇмо борги! јле найстрашн≥ше нав≥ть не це, а те, що ми "проњдаЇмо" ц≥ грош≥. ћи вже звикли, що у нас сто¤ть без руху буд≥вельн≥ крани, а пад≥нн¤ обс¤г≥в виробництва у буд≥вельн≥й галуз≥ заф≥ксовано на р≥вн≥ 52%. ѕонад 23% становить пад≥нн¤ промисловост≥. редитн≥ кошти ми чомусь не витратили на буд≥вництво обТЇкт≥в "™вро-2012".
Ч ўо вигл¤дало би ц≥лком лог≥чно...
Ч «вичайно! јдже крањни, ¤к≥ отримали право на проведенн¤ таких чемп≥онат≥в, отримували шанс розвинути ≥нфраструктуру, створювали нов≥ робоч≥ м≥сц¤, таким чином штовхаючи перед собою в≥з розвитку держави. ћи ж ф≥нансуЇмо п≥дготовку до футбольного чемп≥онату, випускаючи ц≥нн≥ папери ћ≥нф≥ну Ч ≥ тим самим знову нарощуЇмо борги.
Ч јбо ж намагаЇмос¤ використати нап≥вм≥ф≥чн≥ прибутки Ќацбанку.
Ч Ќатом≥сть за ц≥ кошти ми не п≥дтримали н≥ головн≥ галуз≥ промисловост≥, н≥ с≥льське господарство. ¬с≥ без вин¤тку бюджетн≥ програми у нас недоф≥нансован≥! ≤ щонайдивн≥ше Ч ми регул¤рно слухаЇмо зв≥ти ур¤ду й чуЇмо, що бюджет у нас, ви¤вл¤Їтьс¤, перевиконують. «а вин¤тком останнього м≥с¤ц¤. якщо ж це так, то чому ж ми тод≥ не ф≥нансуЇмо у необх≥дному розм≥р≥ жодну ур¤дову програму? ¬и знаЇте, що творитьс¤ з ф≥нансуванн¤м «бройних сил? ¬они сьогодн≥ на меж≥ виживанн¤. ÷е безпрецедентний випадок, коли за два останн≥ роки в≥йськову службу покинуло 800 оф≥цер≥в-контрактник≥в. ≤ при цьому ми ще говоримо про перех≥д на контрактну арм≥ю, њњ Ївропейськ≥сть!
Ч —вого часу лунали об≥ц¤нки перевести украњнську арм≥ю на контрактну основу. ѕричому завершити цей процес планували до 2008 року.
Ч —ьогодн≥ у нас строкова служба забезпечена краще, н≥ж контрактники. ј про це ми вже забули: на той час њх автор, ѕремТЇр-м≥н≥стр, уже отримала голоси виборц≥в, а виконувати об≥ц¤нки ж не обовТ¤зково! “епер ми бачимо, ¤ке насправд≥ Ї ставленн¤ кер≥вника ур¤ду до «бройних сил держави: практично жодноњ коп≥йки не витрачено на оснащенн¤, розробку нових вид≥в зброњ, на розвиток. —ьогодн≥ арм≥њ дали три в≥дсотки потр≥бних кошт≥в на забезпенн¤ переходу на цифров≥ технолог≥њ у систем≥ звТ¤зку! ѕро це нав≥ть соромно говорити. ќсобливо, враховуючи, що програму розвитку контрактноњ арм≥њ не скасовано.
Ч ј ≥нш≥ державн≥ програми, ¤к≥ ви вже згадували?
Ч Ѕудь ласка, в≥зьмемо програму "Ўк≥льний автобус". ƒва м≥с¤ц≥ тому, перебуваючи у Ћуцьку на м≥сцевому автозавод≥, ѕремТЇр-м≥н≥стр пооб≥ц¤ла: до к≥нц¤ року держава закупить 700 автобус≥в дл¤ перевезенн¤ школ¤р≥в. я дуже хочу, щоб ви поњхали на Ћуцький завод ≥ побачили реальн≥сть виконанн¤ ц≥Їњ об≥ц¤нки. Ўколи не отримали жодного автобуса!
јбо програма ф≥нансуванн¤ розвитку украњнськоњ мови. ” нас же працюЇ демократична коал≥ц≥¤, ¤ка розум≥Ї, що дл¤ утвердженн¤ незалежност≥, державност≥ ≥ формуванн¤ своЇњ крањни мова Ч це основний ≥нструмент, ¤кий нас ≥дентиф≥куЇ ¤к нац≥ю. Ќе було ще такого року в незалежн≥й ”крањн≥, щоб держава, бюджет ¤коњ становить близько 300 млрд. гривень, на розвиток украњнськоњ мови витратила... 1 млн. 200 тис¤ч гривень.
јле й це ще далеко не все. «верн≥мос¤ до медицини. «гадаймо, ¤кою "п≥дготовленою" п≥д≥йшла крањна до оч≥куванн¤ еп≥дем≥њ грипу. Ќезважаючи на те, що 27 кв≥тн¤ ѕрезидент ”крањни листом звернувс¤ до ур¤ду з проханн¤м зробити все, аби перед небезпечним дл¤ розвитку еп≥дем≥њ пер≥одом п≥дготуватис¤ до нього. ¬с¤ крањна знаЇ, ¤к люди не могли купити найелементарн≥ше: марлеву маску, оксол≥нову мазь. Ќе йдетьс¤ нав≥ть про "“ам≥флю" чи ≥нш≥ дорог≥ препарати, ¤к≥ треба завозити ≥з-за кордону.
” будь¤к≥й галуз≥, ¤коњ ми торкнемос¤, проблеми будуть одними й тими ж. „ому? “ому що непрофес≥йно працюЇ ур¤д! ¬≥н використовуЇ ручне управл≥нн¤ бюджетом, ¤ке призводить до страшних насл≥дк≥в. ≤ дл¤ нас найстрашн≥шою Ї не св≥това криза, а хаос цього ручного управл≥нн¤. як результат цього управл≥нн¤ економ≥кою. який породжуЇ кризу в бюджет≥, ф≥нансов≥й пол≥тиц≥. јдже надвисок≥ проценти, п≥д ¤к≥ нин≥ продають ц≥нн≥ папери ћ≥нф≥ну, Ч це повторенн¤ кризи 90х рок≥в. ћи сьогодн≥ роздаЇмо державн≥ гарант≥њ, не маючи на це права! ≤ проводимо закуп≥вл≥ товар≥в, послуг, не маючи закону. ’оча коал≥ц≥¤ може ухвалити ц≥ документи, але чомусь не робить цього. ”р¤д, маючи коал≥ц≥ю, вперше працюЇ без програми! “ому крањн≥ не варто дивуватис¤, що ми маЇмо так≥ проблеми.
Ч Ќа думку де¤ких анал≥тик≥в, бюджетний деф≥цит в ”крањн≥ до к≥нц¤ 2009 року с¤гне рекордноњ в≥дм≥тки за всю нашу ≥стор≥ю Ч 122 млрд. гривень. Ќаступого року прогнозують деф≥цит 172 млрд. ≥ ймов≥рне банкрутство держави. ¬и вважаЇте, Ї п≥дстави говорити про так≥ цифри?
Ч —ьогодн≥ вс≥м, хто не працюЇ в аб≥нет≥ ћ≥н≥стр≥в, дуже важко отримати показники реального стану економ≥ки. ¬и ж знаЇте, що у нас ≥снуЇ фактична заборона на використанн¤ статистики, отриманн¤ поточноњ ≥нформац≥њ. ѕроте з ≥нформац≥њ, ¤кою ми волод≥Їмо, можна зробити висновок, що ц≥ розрахунки Ї в≥рними. ≤ це найб≥льша загроза економ≥чн≥й пол≥тиц≥, причому загроза не т≥льки дл¤ нас. «аруб≥жн≥ експерти кажуть, що ”крањна Ч це держава, ¤ка найг≥рше справл¤Їтьс¤ з кризою.
Ч ƒе¤к≥ заруб≥жн≥ дипломати стверджують, що ф≥нансов≥ донори вид≥л¤ють кошти наш≥й крањн≥ т≥льки з "гуман≥тарних" прагнень Ч не допустити колапсу ”крањни.
Ч —ьогодн≥ варто говорити про негайну зм≥ну кер≥вництва украњнського ур¤ду. Ѕо н≥ до чого доброго нин≥шн≥й аб≥нет ћ≥н≥стр≥в не приведе.
Ч Ќаск≥льки лег≥тимною Ї в≥дмова кер≥вництва ур¤ду виконувати закон про п≥двищенн¤ пенс≥й ≥ зарплат?
Ч ÷е нав≥ть некоректно коментувати. Ѕо апр≥ор≥ зрозум≥ло: закон ≥снуЇ, ≥ його треба виконувати. ≤ жодн≥ дебати, суперечки тут недоречн≥. ѕубл≥чна ж в≥дмова виконувати закон Ч це ¤вка з повинною про вчинений злочин. ѕретенз≥њ до закону маЇ висувати суд. ƒоки цей документ розгл¤дають судд≥, його треба виконувати. ≤ крапка.
Ч „лени ур¤ду, в тому числ≥ представник ѕенс≥йного фонду, за¤вл¤ють: дл¤ соц≥ально незахищених людей цей закон н≥чого не дасть. ўо пенс≥онери одержать доплату 60 коп≥йок, натом≥сть чиновники Ч астроном≥чн≥ суми.
Ч ¬и знаЇте, це нав≥ть не ман≥пулюванн¤ громадською думкою. ÷е в≥дкрита брехн¤! Ѕо у закон≥ дуже ч≥тко сказано, що пенс≥¤ ≥ зароб≥тна плата зростаЇ у тих громад¤н, у кого вона Ї нижчою за прожитковий м≥н≥мум. ј тих, у кого вона вища, закон не стосуЇтьс¤. “ож зрозум≥ло, що п≥д нього не п≥дпадають чиновники, котр≥ мають вищу зарплату за встановлений м≥н≥мум. ≤ не треба люд¤м морочити голову! якщо декому з громад¤н не вистачаЇ 60 коп≥йок до м≥н≥муму, то њх треба додати. јле в нас багатьом люд¤м до ц≥Їњ точки в≥дл≥ку не вистачаЇ 200 гривень!!!
ѕрезидент ”крањни, ще будучи кандидатом на цю посаду, за¤вив Ч у крањн≥ маЇ виконуватис¤ конституц≥йна норма: пенс≥¤ ≥ зароб≥тна плата не можуть бути нижчими за прожитковий м≥н≥мум. ”перше цього дос¤гли в 2005 роц≥. ѕот≥м глава держави к≥лька раз≥в повертав бюджет крањни на доопрацюванн¤, ¤кщо бачив, що ц¤ норма порушена, з цього приводу лунали гостр≥ суперечки. јдже жодн≥ доплати, виконан≥ постановами ур¤ду, не Ї виконанн¤м норми онституц≥њ! ≤ ¤кщо ур¤д хоче платити, то в≥н може це робити Ч з дозволу Ѕюджетного ком≥тету, ¬ерховноњ –ади. јле спочатку треба виконати онституц≥ю. ѕрезидент ¤к гарант ќсновного закону цього вимагаЇ.
≤ ¤ не розум≥ю, чому навколо цього положенн¤ лунаЇ така ≥стерика. јдже дл¤ њњ виконанн¤ не треба надто багато кошт≥в. ƒо реч≥, п≥дписуючи закон про п≥двищенн¤ соц≥альних стандарт≥в, ¬≥ктор ёщенко паралельно вн≥с на розгл¤д ≥нший закон, де передбачив джерела ф≥нансуванн¤ положень про п≥двищенн¤ пенс≥й ≥ зарплати. ≤, на в≥дм≥ну в≥д ур¤дових постанов, не порушив при цьому бюджетний кодекс. ”т≥м лог≥ка д≥й ѕремТЇр-м≥н≥стра зрозум≥ла: категор≥њ населенн¤, ¤ким у переддень вибор≥в п≥дн¤ли зарплати Ч л≥кар≥, вчител≥, б≥бл≥отекар≥, с≥льськ≥ голови Ч беруть найактивн≥шу участь у виборчому процес≥. ≤ ѕремТЇр-м≥н≥стр по сут≥ дала њм пол≥тичний хабар, намагаючись прикрити його благими нам≥рами.
Ч Ќасправд≥ ж про ц≥ кошти багато розпов≥дають, але реально вони також не вид≥лен≥.
Ч “ак, триваЇ складний процес пошуку грошей Ч з порушенн¤м закону: нарощуЇтьс¤ заборгован≥сть ≥з зароб≥тноњ плати, наперед ст¤гують податки. јле чомусь не чути справедливого обуренн¤ член≥в ур¤довоњ коал≥ц≥њ.
«рештою, ми Ї св≥дками елементарного порушенн¤ лог≥ки: ¤кщо немаЇ кошт≥в дл¤ виконанн¤ закону про п≥двищенн¤ соц≥альних стандарт≥в, то де ми в≥зьмемо грош≥ дл¤ ур¤довоњ ≥н≥ц≥ативи? «ауважте, що вона вимагаЇ б≥льших сум. «акон про соц≥альн≥ стандарти передбачаЇ вид≥ленн¤ щонайб≥льше 8 млрд. гривень. ƒл¤ нашоњ держави Ч це далеко не астроном≥чна сума. якби цю ≥дею подав ур¤д, њњ би вже проф≥нансували! ≤ дуже ¤скраво розпов≥ли в ус≥х «ћ≤, що це манна небесна на людей опустилас¤... ¬с≥ крањни запроваджують у себе так≥ стандарти, ¤к≥ передбачаЇ украњнська онституц≥¤. Ѕо нижче р≥вн¤ прожиткового м≥н≥муму людина не може вижити. ÷е межа!
Ч „иновники за¤вл¤ють: без четвертого траншу ћ¬‘ ”крањна не виживе. “им часом ‘онд вимагаЇ, щоби листа з проханн¤м вид≥лити кошти п≥дписали ѕрезидент ”крањни, ѕремТЇр-м≥н≥стр, √олова ¬ерховноњ –ади та голова Ќацбанку. „и реально домогтис¤ сьогодн≥ такоњ одностайност≥?
Ч ѕозиц≥¤ ћ¬‘ зрозум≥ла: вони хот≥ли би бачити ц≥льову програму використанн¤ своњх кошт≥в. ћ¬‘ не даЇ грош≥ на проњданн¤, а п≥дтримуЇ економ≥ку. “ри попередн≥ сп≥льн≥ листи усп≥шно п≥дписали, незважаючи на дебати та гостр≥ суперечки. √лава держави спод≥вавс¤, що вс≥ ш≥сть пункт≥в вимог ‘онду буде виконано. Ќатом≥сть виконали т≥льки один пункт Ч ≥ то в≥н стосувавс¤ Ќац≥онального банку.
ѕовторити цей крок сьогодн≥ Ч значить знову вз¤ти на себе в≥дпов≥дальн≥сть. ј в≥ри словам ур¤ду вже немаЇ. ћи маЇмо розум≥ти, що беремо в борг велик≥ кошти ≥ маЇмо думати, ¤к ми будемо њх повертати: надати ч≥тку збалансовану програму њх використанн¤, а також програму боротьби з кризою. «рештою, кредит давали на боротьбу з кризою, а використали њх, ¤к власн≥ заощадженн¤ ур¤ду Ч дл¤ виконанн¤ попул≥стських об≥ц¤нок.
Ч “ож ¬≥ктор ёщенко готовий п≥дписати такого листа?
Ч «нову погоджуватис¤ вз¤ти на себе черговий м≥шок борг≥в Ч значить брати на себе в≥дпов≥дальн≥сть за непрофес≥йн≥сть ур¤ду. ѕрезидент цього сьогодн≥ зробити не може.
Ч ѕрезидент ёщенко маЇ великий досв≥д у макроеконом≥чних питанн¤х ≥ показав, що саме в≥н може вивести крањну з кризи. 2000 р≥к, ¤к ми памТ¤таЇмо, в економ≥ц≥ крањни був г≥ршим, н≥ж 2008 ≥ 2009й. ”крањн≥ н≥хто не позичав, ми були на меж≥ дефолту. «а р≥к, не вз¤вши н≥ коп≥йки в борг Ч це була принципова позиц≥¤ ѕремТЇр-м≥н≥стра ¬≥ктора ёщенка Ч ми обслужили наш≥ м≥жнародн≥ зобовТ¤занн¤ ≥ створили перший бездеф≥цитний бюджет 2001 року. ѕри цьому погасили заборгован≥сть ≥з пенс≥й ≥ зарплат Ч у тому числ≥ й борги минулих рок≥в. ћи змогли ухвалити закони (про ринок електроенерг≥њ . Ч јвт.), ¤к≥ навели пор¤док у сектор≥ електроенергетики. ƒо сьогодн≥ крањна не маЇ проблем у ц≥й галуз≥, ми забули, що таке масов≥ в≥дключенн¤ струму. ”р¤д тод≥ зм≥г реструктуризувати борги по газу. ѕамТ¤таЇте, тод≥ кожен громад¤нин знав, хто поставл¤Ї нам газ? Ќазву компан≥њ "≤тера" знали вс≥, хто жив у ц≥й держав≥, нав≥ть 80р≥чна бабус¤. јле найголовн≥ше Ч тод≥ крањна вийшла на зростанн¤ економ≥ки! 2000 р≥к Ч був першим, коли у нас почало зростати ¬¬ѕ. ≤ цей процес тривав до 2008 року. ћи прийшли до кризи ≥з економ≥кою, що зростаЇ. якби тод≥ ми профес≥йно, розумно оц≥нили своњ можливост≥ ≥ реальну ситуац≥ю, ухвалили фахову антикризову програму, то криза в ”крањн≥ не в≥дчувалс¤ б так сильно. јле найтривожн≥ше, що не видно св≥тла в к≥нц≥ тунелю. ћи не бачимо роботи над помилками ≥ не бачимо, що саме ц¤ ур¤дова команда здатна вивести крањну з економ≥чноњ кризи.
Ч я пропоную трохи в≥д≥йти в≥д економ≥чних проблем...
Ч «алюбки. Ѕо жодноњ хорошоњ новини тут не почуЇш. Ќа п≥дручники кошт≥в немаЇ, на транспорт немаЇ. Ќав≥ть культура, ¤ка вже звикла, що њњ недоф≥нансовують, не отримуЇ нин≥ нав≥ть того м≥зеру. я б ≥з задоволенн¤м говорила про приЇмн≥ реч≥, але, на жаль, змушена констатувати, що немаЇ спланованих крок≥в подоланн¤ кризи, що в економ≥ц≥ ми перет¤гуЇмо куцу ковдру, ¤коњ на вс≥х не вистачаЇ.
Ч ”т≥м тема майбутн≥х президентських вибор≥в не вигл¤даЇ весел≥шою. ”же сьогодн≥ лунають голоси, що в рег≥онах оч≥кують масштабних фальсиф≥кац≥й.
Ч —ьогодн≥ маЇмо день, коли про це треба говорити. ¬ерховна –ада дос≥ не ухвалила закон про вибори. ѕопередн≥й вар≥ант закону ѕрезидент, ¤к ви знаЇте, опротестував у онституц≥йному —уд≥, а перед тим його дуже розкритикувала ¬енец≥анська ком≥с≥¤ Ч тому що там були порушен≥ фундаментальн≥ права виборц≥в. «розум≥ло, що ѕрезидент ¤к гарант њхн≥х прав не м≥г сто¤ти осторонь. — висловив зауваженн¤, направив њх до парламенту.
Ѕули спод≥ванн¤, що депутати прислухаютьс¤ вже не до думки ѕрезидента, а до р≥шенн¤ онституц≥йного —уду. ÷е обовТ¤зок! ƒва дн≥ навколо закону в≥дбувалис¤ дебати у парламент≥, ¤кщо њх можна так назвати. ≤ закон не п≥дтримали! я це розц≥нюю ¤к спробу ≥ б≥льшост≥, ≥ меншост≥ провести вибори "втемну". ” мене складаЇтьс¤ враженн¤, що дв≥ найб≥льш≥ пол≥тичн≥ сили зробл¤ть усе, аби фальсиф≥кувати результати волеви¤вленн¤. ѕрезидент завтра висловить свою думку у зверненн≥ до громад¤н, сп≥кера та ѕремТЇр-м≥н≥стра (розмова з ¬≥рою ”ль¤нченко в≥дбувалас¤ напередодн≥ зверненн¤ ¬≥ктора ёщенка. Ч јвт.), щоби внести зм≥ни до закону, ¤к≥ суд вважаЇ неконституц≥йними. ÷е Їдиний шл¤х захистити вибори в≥д фальсиф≥кац≥й. ѕрезидент за¤вив, що його позиц≥¤ Ч вибори проходитимуть чесно. Ќе варто спод≥ватис¤ ≥ провокувати главу держави на ¤к≥сь неконституц≥йн≥ д≥њ. ѓх не буде! ј ¬ерховна –ада маЇ зробити свою справу Ч до вибор≥в ми маЇмо прийти ≥з законом, ¤кий в≥дпов≥даЇ онституц≥њ ≥ м≥жнародним нормам.
Ч ”с≥х державних чиновник≥в, котр≥ водночас Ї кандидатами на виборн≥ посади, п≥дозрюють у використанн≥ адм≥нресурсу. ћабуть, так≥ закиди лунають чи лунатимуть ≥ у ваш б≥к.
Ч —лава Ѕогу, ми живемо у крањн≥, де ≥снуЇ свобода слова. —под≥ваюс¤, що саме журнал≥сти ф≥ксуватимуть порушенн¤ закону. ≤ ¤кщо вони будуть, то за ними мають посл≥дувати розсл≥дуванн¤, з оголошеними публ≥чно висновками. андидат у ѕрезиденти ¬≥ктор ёщенко ≥з своњми виборц¤ми зустр≥чатиметьс¤ у позаробочий час, ≥ ц≥ зустр≥ч≥ орган≥зовуватиме не —екретар≥ат, а виборчий штаб ¬≥ктора ёщенка. —ьогодн≥ вони так ≥ проход¤ть, ≥ жодних можливостей звинуватити главу держави у використанн≥ адм≥н≥стративного чи ф≥нансового ресурсу не ≥снуЇ.
Ч якою Ї сьогодн≥ ситуац≥¤ у пол≥тичн≥й парт≥њ "Ќаша ”крањна"? «окрема, в ињвськ≥й м≥ськ≥й орган≥зац≥њ Ч п≥сл¤ за¤в колишнього голови ћиколи ћартиненка про його н≥бито незаконне усуненн¤ з посади, а також проблемами з ф≥нансуванн¤м парт≥йного осередку.
Ч —итуац≥¤ в парт≥њ нормальна, робоча. ¬и знаЇте, що зТњзд парт≥њ, ¤кий в≥дбувс¤ у минулу суботу, п≥дтримав кандидата на посаду ѕрезидента ”крањни ¬≥ктора ёщенка. ƒл¤ нас велика честь, що глава нашоњ парт≥њ Ч кандидат на найвищу посаду. ињвська м≥ська орган≥зац≥¤ за р≥шенн¤м ради парт≥њ пройшла перереЇстрац≥ю, ≥ њњ головою обраний ёр≥й ≤ванович ™хануров. —ьогодн≥ там триваЇ нормальна, спок≥йна ≥ виважена робота.
¬≥ра ”ль¤нченко народилас¤ 1 лютого 1958 року в сел≥ ќзер¤ни „ерн≥г≥вськоњ област≥. «ак≥нчила ињвський державний ун≥верситет ≥м. “араса Ўевченка. “рудовий шл¤х почала на посад≥ викладача украњнськоњ мови та л≥тератури у столичному профтехучилищ≥. ѕрацювала в апарат≥ ¬ерховноњ –ади, аб≥нету ћ≥н≥стр≥в (в служб≥ ѕремТЇр-м≥н≥стра ¬≥ктора ёщенка) та јдм≥н≥страц≥њ ѕрезидента, у 2006 роц≥ призначена головою ињвськоњ обласноњ державноњ адм≥н≥страц≥њ, а з травн¤ 2009 року Ч глава секретар≥ату ѕрезидента ”крањни. Ќагороджена орденом кн¤гин≥ ќльги ≤≤≤ ступен¤.
ёр≥й ѕј“» ≤¬—№ »…, 4.XII.2009
„итайте також:
ористуйтесь пенс≥¤ми т≥льки "в≥д ѕремТЇра!" (03.12.2009)
Ќадзвичайно прибутковий крах (03.12.2009)
Ћ≥сова братва (02.12.2009)
ћ≥раж атомного увейту (25.11.2009)
≥лер дл¤ заводу (25.11.2009)
≤нш≥ статт≥...
© 2009 "”крањна ћолода"
ѕост≥йне посиланн¤ ц≥Їњ статт≥: http://umoloda.kiev.ua/number/1548/159/54507/