ƒе в риму ще можна в≥дпочити "поЦдикунськи" ≥з наметами б≥л¤ мор¤?
“еритор≥¤ вольност≥ Ч дик≥ пл¤ж≥ Ч на карт≥ риму щороку зменшуЇтьс¤, тане, мов шагренева шк≥ра, розчавлена гусениц¤ми в≥дпочинковоњ ≥ндустр≥њ. ўе минулого л≥та на околиц≥ ‘еодос≥њ, вздовж дороги на ерч, був чудовий "н≥чийний" пл¤ж, приватна власн≥сть ѕрироди, а вже тепер його запрасували екскаваторами, проклали дощат≥ дор≥жки до мор¤, "посадили" к≥лькадес¤т гавайських очерет¤них парасольок, бар ≥ танцпол посередин≥, врубали музику, п≥д ¤ку сказивс¤ б ≥ Ўал¤п≥н, пов≥сили табличку з ¤коюсь "отпадЦбашки" назвою Ч ≥ от готова картинка дл¤ буклету про "ел≥тний в≥дпочинок у риму". ≈легантний бармен, безсумн≥вно, розумн≥ший за чайку ≥ однозначно пом≥тн≥ший на цьому пл¤ж≥, але хот≥лос¤ б почути чайок. јбо подивитис¤ в мурашин≥ оч≥ краба. ѕрирода ображено втекла зв≥дси, аборигени (¤ких за правом прописки з нат¤жкою можна зарахувати до м≥сцевого довк≥лл¤) Ч теж. јле дик≥ пл¤ж≥ ще лишилис¤ в риму. ўе Ї чудесн≥ м≥сц¤, де можна розбити намети, в≥дкинути б≥к≥н≥ й ходити ц≥лком самотньо й самодостатньо, ¤к јдам ≥ ™ва, вздовж мор¤, њсти ¤блука...
÷¤ карта дикого риму Ч дл¤ двох категор≥й наших читач≥в: дл¤ тих, у кого адренал≥ну б≥льше, н≥ж грошей, а жага мандрувати сильн≥ша за побутов≥ зручност≥; а також дл¤ жертв мегапол≥с≥в, закатованих асфальтом ≥ дрескодом, дл¤ змушених гомофоб≥в, котр≥ мар¤ть можлив≥стю хоч три дн≥ на р≥к стати роб≥нзонами. ≤, зв≥сно, йдетьс¤ про компан≥ю, ¤ка маЇ автомоб≥ль, ну хоча б один на вс≥х.
римськ≥ субтроп≥ки, тобто район так званоњ ¬еликоњ ялти, починаючи ще в≥д √урзуфа, в≥д Ќ≥к≥ти до орењза, та й дал≥ на сх≥д, майже до самого "президентського" ‘ороса Ч це смуга недос¤жност≥ дл¤ героњв з наметами. Ќайрозк≥шн≥ша частина узбережж¤ зрослас¤ в т≥сн¤ву в≥дпочинковоЦрозважальноњ ≥ндустр≥њ, дорогоњ й не дуже дорогоњ. ÷е химерний корал ≥з готел≥вЦлюкс, старих, ще царських, а зараз Ч номенклатурних оздоровниць, санатор≥њв, вигр≥бних ¤м, дискотек, сувен≥рних ¤ток, фешенебельних ресторан≥в ≥ коп≥йчаних татарських чебуречних. ѕрироду скинуто в море. јбо вит≥снено в гори. «алишилас¤ юрба в пл¤жних трусах на переважно закритих пл¤жах. ¬лаштуватис¤ з наметом на цьому в≥др≥зку узбережж¤ нав≥ть "п≥шим" романтикам зовс≥м н≥де.
јле що робити, ¤кщо кортить, наприклад, подивитис¤ на древн≥ секвоњ в Ќ≥к≥тському ботан≥чному, "про≥нспектувати" ялтинську набережну, в≥дв≥дати чудовий садок „ехова з березами ≥ пальмами, висадженими власноруч јнтоном ѕавловичем поруч ≥з його нин≥шн≥м музеЇм, а наступного дн¤ прогул¤тис¤ вТюнкими в≥рменськими вуличками √урзуфа чи —имењза? ≤ при цьому не винаймати на одну н≥ч номер у дорогому панс≥он≥ за сто бакс≥в чи не тулитис¤ в "голубТ¤тнику" ¤коњсь бабус≥ десь у п≥днебесс≥ орењза чи де≥нде "у чорта на рогах"? ¬их≥д Ї, ≥ в≥н Ч у горах.
ћожна кинути спальники просто в горах, к≥лометр≥в за с≥мЦдес¤ть. Ќадзвичайно красивий ≥ "незањжджений" серпантин веде в≥д околиц≥ Ћ≥вад≥њ до вершини јйЦѕетр≥. ¬≥д нього л≥воруч буде стежка до водоспаду ”чанЦ—у. ѕ≥дн¤вшись до хмар, ви можете беззастережно заночувати й на айЦпетринському плато, ≥ трохи дал≥, ¤кщо керуватиметес¤ ц≥Їю дорогою (в п≥дсумку вона веде аж до Ѕахчисара¤). ћожна обрати й будьЦ¤ке ≥нше в≥дгалуженн¤ в≥д так званоњ верхньоњ ¤лтинськоњ траси Ч ≥ вкластис¤ на н≥чл≥г у горах. Ћиш памТ¤тайте, що в межах к≥лькох к≥лометр≥в ус≥ ц≥ г≥рськ≥ розкош≥ ≥ пахощ≥, вс≥ ц≥ корабельн≥ сосни серед б≥лих валун≥в Ч п≥д охороною держави. ÷е ялтинський запов≥дник. ≤ держава в особ≥ Їгер¤ з хижопиким ротвелером може вас уранц≥ нал¤кати своЇю зл≥сною присутн≥стю. ¬одночас на вас можуть чекати ≥ приЇмн≥ зустр≥ч≥. олись раноЦвранц≥ ¤ спостер≥гала, ¤к пасетьс¤ олень, пот≥м здуру за ним погналас¤ Ч тому що в≥н дуже елегантно перел≥тав через кущ≥. ћожна зустр≥ти лисиць, зайц≥в ≥ ц≥ле стадо здичав≥лих к≥з. Ћюди, на щаст¤, там не вод¤тьс¤.
™ й ≥нший, екстремальн≥ший, вар≥ант ноч≥вл≥ п≥д в≥дкритим небом, "не в≥дТњжджаючи в≥д каси", Ч спробувати знайти глухий закуток у хащах цив≥л≥зац≥њ. я вам розкажу про один ≥з таких. «найд≥ть ћассандр≥вський палац (це на околиц≥ ялти, дорогою на Ќ≥к≥ту). ¬≥д майданчика дл¤ парковки авт≥вок в≥дв≥дувач≥в праворуч в≥дходить вузенька побита асфальт≥вка, начебто в обх≥д гори. ¬≥д нењ т¤гнутьс¤ ірунт≥вкиЦапендикси, це й справд≥ "дороги в н≥куди". ¬они вивод¤ть на маленьк≥, прикрит≥ в≥д сторонн≥х зарост¤ми туњ майданчики з видом на мак≥вки мисливського будиночка ћиколи ≤≤ (¤кщо задерти голову вгору), а головне Ч на ¤лтинський порт ≥ море. раЇвид, в≥д ¤кого б творчий екстаз схопив найб≥льшого живописц¤, ¤ вже не кажу про јйвазовського!
ѕамТ¤таЇте ф≥льм "3+2" режисера ќганис¤на, де троЇ молодих чолов≥к≥в на чол≥ з јндр≥Їм ћироновим вирушають "¬олгою" на кримське узбережж¤ з нам≥ром "не голитис¤, не митис¤, не знайомитис¤ з д≥вчатами" ≥ випадково, в безлюдних м≥сц¤х, наштовхуютьс¤ на дует милих пл¤жних метелик≥в на "«апорожц≥"? —южет банальний, але ф≥льм чомусь здобув попул¤рн≥сть ≥ нав≥ть через 45 рок≥в удостоњвс¤ творчоњ репл≥ки рос≥йських к≥нематограф≥ст≥в п≥д прокатною назвою "ƒикуни". ÷≥каво, куди њздили рад¤нськ≥ к≥ношн≥ автотуристи? "ƒ¤дько √угл" п≥дказуЇ: б≥льш≥сть сцен стр≥чки "3+2" в≥дзн¤то в бухт≥ селища Ќовий —в≥т. ќтак! “епер тут, в одному з найб≥льш мальовничих м≥сць ѕ≥вденнобережж¤, ¤блуку н≥де впасти, бухта манюс≥нька, камерна.
Ќе б≥да. Ќеподал≥к недобудованого санатор≥ю, що стовбичить л≥воруч, Ї дор≥жка, ¤ка веде за мис, ≥ там можна стати з наметом. ”т≥м до мор¤ доведетьс¤ спускатис¤ стежкою, лишивши машину на узвишш≥.
Ќа жаль, багато славних м≥сць, осп≥ваних ≥ обходжених бардами 60Ц80Цх рок≥в, "осв¤чених" рад¤нськими неформалами Ч а значить, у т≥ часи, трохи бунтар¤ми, Ч до сьогодн≥ стали жалюг≥дними. …детьс¤ про “иху бухту ≥ про легендарну Ћис¤чу, нудистську. ” Ћис¤ч≥й ≥ зараз "пасутьс¤" нудисти, п≥дставл¤ючи сонцю своњ красив≥ або ¤к≥ вже Ѕог дав т≥ла. ѓх тишкомЦнишком розгл¤даЇ "≥накша раса" Ч купальщики в плавках. ќтак ≥ сус≥дують, витр≥щившись один на одного. ≤ цьому одв≥чному людському зан¤ттю Ч розгл¤дати одне одного, ¤к у театр≥ чи на веч≥рц≥, тут в≥ддаютьс¤ тому, що њх, людей, забагато. Ћис¤ча бухта, до ¤коњ веде вже протоптана шинами дорога в≥д ўебетовки, перетворилас¤ на масовку, на такий соб≥ безкоштовний кемп≥нг, обслуговувати ¤кий прилаштувалис¤ м≥сцев≥ татари Ч на пл¤ж≥ прижилис¤ р¤ди ¤ток ≥з кокаЦколою, пивом, креветками, сухими бичками ≥ домашн≥м вином. „асами над бухтою, здаЇтьс¤, висить солодкавий запах марихуани. ”т≥м, може, й не здаЇтьс¤. —ловом, такий в≥дпочинок складно назвати "диким".
“иха бухта з водою, прозорою, немов у св¤тому джерел≥, з настанн¤м поголовноњ автомоб≥л≥зац≥њ теж перетворилас¤ на громадський пл¤ж. «а р¤дом намет≥в Ч "караЦдаги" см≥тт¤, ¤ке час в≥д часу ¤кась гуманна комунальна рука вивозить зв≥дси. ƒо бухти з октебел¤ курсуЇ рейсова маршрутка. Ќу картина вам зрозум≥ла... «а насолодою перв≥сного св≥ту ≥ в “иху, ≥ в Ћис¤чу краще прињздити не в розпал сезону, а на травнев≥ св¤та чи в оксамитовому вересн≥Цжовтн≥.
ј к≥лька дн≥в ул≥тку можна провести зовс≥м поруч.
оли њхатимете в≥д ф≥рмового магазину октебельського заводу вин та конь¤к≥в до “ихоњ бухти, зверн≥ть праворуч, на крутосхили. “ам можна в≥дшукати стежки, що ведуть до маленьких гаваней. јвто, зв≥сно, доведетьс¤ лишати нагор≥. “а, здаЇтьс¤, турбуватис¤ не варто Ч тут майже н≥хто не ходить, вс≥ мчать на “иху бухту, ≥ ви бачите вдалин≥ лише клубки пилюги за б≥лими коробочками маршруток. ѕеред вами ж Ч панорама октебельськоњ бухти ≥ величний араЦƒаг, ув≥нчаний зубатою короною, в ¤ку акуратно с≥даЇ круглий апельсиновий м≥с¤ць. —кажу ≥ про "м≥нус": у розпал сезону сюди долинаЇ глухе, ¤к канонада, рев≥нн¤ дискотек у м≥ст≥.
«≥знаюс¤, що незв≥даним дл¤ мене плацдармом на карт≥ залишивс¤ мис ћеганом, що замикаЇ бухту —удака. Ѕувал≥ автотуристи кажуть, що туди можна проњхати й авт≥вкою, до старого ма¤ка, а дал≥ Ї стежкиЦдор≥жки, ¤к≥ привод¤ть до самого мор¤.
Ќайкрасив≥ша частина зах≥дного риму, неспод≥ваний фрагмент "—ередземноморТ¤ в ”крањн≥", б≥л≥ скел≥ на тл≥ сотень к≥лометр≥в нудного, випаленого степу Ч це “арханкут. ќстанн¤ точка умовноњ цив≥л≥зац≥њ Ч село з дивною ¤к дл¤ тутешн≥х м≥сць назвою ќлен≥вка. “ри ресторани, три гастрономи, одна перукарн¤, дв≥ ¤тки з плавзасобами ≥ панамками в≥д сонц¤, щось таке, наб≥р пл¤жника Ч усе, чим обмежуЇ ќлен≥вка свою пропозиц≥ю. “ому найнеобх≥дн≥шими харчами варто запастис¤ "на континент≥". ¬≥д села пр¤муЇте до старого ма¤ка, а дал≥ Ч вздовж берега, обираючи любий душ≥ куточок.
ћис “арханкут ≥ прилегл≥ з обох стор≥н скел¤ст≥ береги називають раЇм дл¤ дайв≥нг≥ст≥в. ’имерно погризен≥ часом вапн¤ков≥ валуни вал¤ютьс¤, кинут≥ Ѕогом, неподал≥к берега. Ќими ж викладене ≥ дно морське, на ¤кому вируЇ бурхливе житт¤ р≥знокольорових водоростей, ус≥л¤ких рачк≥в, краб≥в, молюск≥в, риб та ≥нших др≥бних родич≥в ћедузи √оргони. ѕриродно, все це хочетьс¤ розгл¤дати впритул, ¤к м≥н≥мум, зависши на годину з маскою. ƒл¤ тих, хто не пробував стати ≥хт≥андром, але прагне, ≥ в ќлен≥вц≥, й на ма¤ку розв≥шано дес¤тки оголошень про прокат спор¤дженн¤ п≥дводника ≥ майстерЦкласи з дайв≥нгу. Ќайдешевша година в пучин≥ морськ≥й ≥з тренером Ч 350 гривень.
ѕодайв≥нгувати прињзд¤ть на “арханкут люди р≥зних нац≥й ≥ крањн ≥ з р≥зними гаманц¤ми. —каж≥мо, не вигл¤датиме екзотом "харлей" чи запилюжений найнов≥ший "мерс", припаркований за сотню метр≥в в≥д ≥мпров≥зованого сортиру (так≥, з≥ спогад≥в ¬арлама Ўаламова, робили у стал≥нських зонах): три палиц≥ з напнутим м≥ж ними шматом брезенту.
“арханкут ще залишаЇ ≥м≥дж "острова, в≥льного в≥д цив≥л≥зац≥њ", а вт≥м, уже й сюди ув≥пхалис¤ два бари на колесах, один ≥з кумедною ¤к дл¤ м≥сць, де на сто верст не уздр≥Їш деревини, назвою Ч "—мер≥чка". “ут же Ї й душ, ≥ щось на зразок посто¤лого двору дл¤ байкер≥в (може, не т≥льки дл¤ них, але зрозум≥ло, що ¤кийсь вузькокастовий заклад).
«грайки намет≥в розташувалис¤ одне в≥д одного метр≥в за стоЦпТ¤тсот, залежно в≥д сезону. Ќаприк≥нц≥ червн¤ тут ще малолюдно. јле в цей час ≥ море прохолодне. ћожна закинути, що п≥востр≥в “арханкут Ч теж масовий пл¤ж, ¤к ≥ Ћис¤ча бухта. Ќапевно. јле Ї в мене до цих м≥сць ¤кийсь непо¤снюваний, особливий сантимент. ѕоза тим, "тарханкутц≥" не обмежен≥ куцою, ¤к останн≥й плацдарм, площею бухти, у них повсюди Ч в≥дкритий прост≥р: море, степ.
ўе один синон≥м “арханкута, окр≥м дайв≥нгу, Ч спека. ¬важаЇтьс¤, що —он¤чна долина Ч найб≥льш знане м≥сце в риму, де сонце св≥тить найб≥льшу к≥льк≥сть дн≥в у роц≥. ƒумаю, “арханкут може легко позмагатис¤ з —он¤чною долиною. “ут сонце завжди ≥ всюди. “ому обовТ¤зково в≥зьм≥ть ≥з собою тенти, ≥накше задоволенн¤ прогорить у перший же день.
ѕо праву руку в≥д згаданоњ ќлен≥вки ≥ до самого майже м≥стечка „орноморське Ч под≥бна м≥сцев≥сть: скел≥, гроти, валуни, твар≥ морськ≥. Ѕачила, що сто¤ть "автодикуни" ≥ на рогов≥, що впираЇтьс¤ в ярилгацьку бухту. “ам плавають казковоњ краси б≥л≥ лебед≥. ѕот≥м, ¤к мен≥ розпов≥дали, смужка безплатних п≥щаних пл¤ж≥в т¤гнетьс¤ к≥лометр≥в на 70, в≥д села ћ≥жводне до мису амТ¤ного.
«найшли ми ≥ так≥ кримськ≥ пл¤ж≥, де можна бути –об≥нзоном, де на дес¤тки к≥лометр≥в що по той б≥к, що по ≥нший, що на горизонт≥ Ч н≥ людини, н≥ рухливоњ ц¤тки, кр≥м чайки, дельф≥на, сокола чи сови. ÷е во≥стину дик≥ м≥сц¤ Ч п≥вдень ерченського п≥вострова.
« автотраси ‘еодос≥¤Ч ерч обирайте першуЦл≥пшу ірунт≥вку л≥воруч Ч ≥ в≥д скромних дач в≥дразу за ѕриморським до хутора чабан≥в ёжне (це к≥лометр≥в 20 пл¤ж≥в), й пот≥м в≥д ёжного до миса „ауда, де розташована вишка украњнських прикордонник≥в, ви не зустр≥нете н≥ душ≥! ¬ степу легко заблудитис¤, адже в атлас≥ автошл¤х≥в ”крањни дороги ц≥ вказан≥ вельми приблизно. якщо матимете час, то куп≥ть про вс¤к випадок топограф≥чну карту ерченського п≥вострова. ѕобиту бетонку ще брежнЇвських час≥в, ¤кою стрибатимете з≥ швидк≥стю 30 км/год., краще зам≥нити на паралельн≥ ірунтов≥ дороги, прокладен≥ колгоспниками (тут заготовл¤ють с≥но, тож Їдиний неприродн≥й звук цього дикого степу Ч торохт≥нн¤ косарки, под≥бноњ на давньогрецьку кол≥сницю, ос≥дланоњ ¤кимось колгоспним атлетом у засален≥й футболц≥).
—теп обриваЇтьс¤ глин¤ними урвищами в море. ¬се, прињхали Ч к≥нець св≥ту, край земного коржа. ѕроте то тут, то там, то ще метр≥в за сто м≥ж глин¤ними скел¤ми ¤рок виводить до мор¤. ѕ≥дТњхати не можна, а от спуститис¤ Ч легко! ¬узька неперервна оборка пл¤жу, п≥щаного, мТ¤кого, засипана, мов дорогоц≥нност¤ми, мушл¤ми рапан≥в. “ак, тих самих, ¤ких у "громадському" риму продають ¤к дешевеньк≥ сувен≥ри, ≥ ¤ких "там" просто так знайти у мор≥ майже неможливо. ј ще Ч ц≥л≥ отари краб≥в. ћожна ласувати дел≥катесами, здобутими у природи власноруч.
"ћ≥нус" Ч так само, ¤к на “арханкут≥, на пл¤ж≥ з рапанами н≥де пор¤туватис¤ в≥д сонц¤, окр≥м ¤к п≥д спец≥ально привезеним тентом. ўе одна пересторога: ми бачили зм≥й.
…мов≥рно, схож≥ м≥сц¤ розкинулис¤ ≥ за украњнським прикордонним постом на мис≥ „ауда. јле, ¤к кажуть м≥сцев≥ пастухи, дал≥ складно проњхати, бо мис ќпук (запов≥дник, до слова) окупував рос≥йський „орноморський флот ≥ суворо в≥дстежуЇ будьЦкого, хто наближаЇтьс¤ до њхн≥х волод≥нь.
јзовське море, пор≥вн¤но з „орним, ≥ не таке солоне, ≥ не таке глибоке, ≥ взагал≥ ¤кесь ≥грашкове. —правд≥, дит¤че море.
ўе з≥ свого дитинства памТ¤таю чудов≥ м≥сц¤ б≥л¤ √лазовки (це за к≥лька к≥лометр≥в в≥д јджимушка¤), де можна стати ц≥лим "циганським табором". ћ≥сц¤ ц≥ Ч перев≥рено Ч незм≥нн≥ донин≥. ¬≥дразу за селом починаЇтьс¤ гай ≥з кримьского дуба та глоду, от кр≥зь нього крученими ірунт≥вками спускайтес¤ см≥ливо до мор¤. Ѕуйна рослинн≥сть прикрашаЇ пагорби над тутешн≥м јзовом. ѕриЇмно. ¬ кущах глоду причањлис¤ роњ чудових коричневих метелик≥в ≥з барвистими ц¤тками на крилах. Ѕереш за стовбур знизу, трусиш Ч ≥ в небо зд≥ймаютьс¤ сотн≥ крилатих кв≥т≥в. як у ћаркеса, правда. ћ≥стичний реал≥зм.
ўе одна особлив≥сть цих м≥сць, ≥сторична. ” 1941 та 1943Цому тут точилис¤ запекл≥ боњ. Ќа кожному к≥лометр≥ Ч памТ¤тник, братська могила. ћожна зустр≥ти й чорних археолог≥в. ј можна й самому, будуючи п≥щаний замок, в≥дкопати солдатську кружку, г≥льзу чи уламок каски.
ј ще поб≥л¤ √лазовки Ч чудова риболовл¤. Ќа червоний п≥щаний пл¤ж хвил¤ виносить, ¤к доказ, дес¤тки бичк≥в, камбалу, дельф≥н≥в. Ќайкращий кльов, ще батько з братом туди ходили рибалити, Ч на кам≥нн¤, що на правому мис≥.
ѕроте в≥д час≥в сон¤чного мого дитинства, де ≥ машини були не т≥, ≥ люди, ≥ св≥т довкола, багато чого неприЇмно зм≥нилос¤. “ак, нин≥ не варто, мабуть, зупин¤тис¤ тут, ¤кщо ви з д≥тьми, адже "за рогом" Ч порт ≥ ерченська протока, та сама, де позаминулоњ осен≥ затонуло судно з х≥м≥кал≥¤ми. раще отаборитис¤ з компан≥Їю поодаль, за мисом ’рон≥.
"ѕерлина" азовського берега риму Ч п≥востр≥в азантип, за ¤ким ≥ дос≥ збереглас¤ скандальна слава неформальних фестивал≥в, хоч фест уже к≥лька рок≥в ¤к прибрали зв≥дси й очистили запов≥дник. я була здивована, коли зТ¤сувалос¤, що в запов≥дну зону можна проњхати Ч шлагбауми п≥дн¤то, н≥хто н≥чого не охорон¤Ї ≥ "мзду" не ст¤гуЇ. Ќа скел¤стих берегах азантипу можна зупинитис¤ з наметом, а з Їгер¤ми, ¤к≥ обовТ¤зково зТ¤вл¤тьс¤ рано чи п≥зно, кажуть, за пом≥рну плату легко домовитис¤.
¬ертатис¤ на "континентальну" ”крањну варто через јрабатську стр≥лку. «а с≥льцем —ол¤не фактично до √ен≥чеська вона безлюдна. √оризонт бачиш ≥ праворуч, ≥ л≥воруч: там Ч јзов, а там Ч —иваш. ƒорога вив≥трилас¤, тож нагадуЇ прабабусину дошку дл¤ пранн¤, ребриста, потр≥скана в≥д немилосердноњ спеки. ѕеред машиною може вискочити дурний заЇць ≥ б≥гти, аж поки не сп≥тн≥Ї чи не дотумкаЇ, що з дороги треба з≥йти на ман≥вц≥. “ут, ¤к пощастить, можна скупатис¤ в дуже ефектному в шторм мор≥: м≥лко, ≥ тому хвил¤ зд≥ймаЇтьс¤ височезна, наче в океан≥, але не страшна. ≤ чи не Їдиним екскурс≥йним обТЇктом на стр≥лц≥ Ї страусина ферма.
‘орос. ћожна спуститис¤ через ‘ороський парк до рос≥йського санатор≥ю ≥, пробравшись на його територ≥ю, пройти вздовж зах≥дноњ ст≥ни. ¬ н≥й Ї "пробоњна", ¤ка виводить на маленький дикий пл¤ж, де можна розбити намет. якщо через санатор≥й не вдастьс¤, то Ї важчий шл¤х: в≥д повороту з траси, що веде до самого ‘ороса, пройд≥ть з к≥лометр ≥ б≥л¤ ј«— знайд≥ть стежки, що спускаютьс¤ до мор¤. …ти п≥шки Ч не менше години.
Ћасп≥. « правого боку ласп≥йськоњ лагуни, де зак≥нчуютьс¤ панс≥онати, за мисом, Ї к≥лька затишних пл¤ж≥в, шл¤х до ¤ких покаже першийЦл≥пший м≥сцевий таксист.
—≥мењз. «а скелею ≥шка, ¤ка обмежуЇ прост≥р м≥стечка з заходу, Ї к≥лька пТ¤тачк≥в, де можна на к≥лька дн≥в зупинитис¤ з наметом. ÷е всього за к≥лькадес¤т метр≥в в≥д траси.
анак≥ та околиц≥. «а селом –ибаче (це дорогою з јлушти до —удака) попрос≥ть вод≥¤ маршрутки, аби спинив приблизно на сьомому к≥лометр≥. ≤ "шугайте" вниз. ѕеред вами Ч 5 км досить безлюдних пл¤ж≥в.
ћеганом. ƒо миса п≥дТњзд Ї в≥д —удака. ѕочинаючи в≥д скел≥ јлчак, ¤ку видно з м≥ського пл¤жу, ≥ вздовж камТ¤нистого узбережж¤ Ї безл≥ч прекрасних лагун ≥ куточк≥в, куди можна втулитис¤ з наметом ≥ командою друз≥в.
—удак. «а √енуезькою фортецею, кажуть, Ї стежки, ¤кими можна вийти до тихих бухт на мор≥.
ќлена «¬ј–»„, 22.VII.2009
„итайте також:
ƒ≥вчина з веслом (14.07.2009)
ѕо ™вроп≥ Ч за безц≥нь (11.07.2009)
≈х, „орне море... (13.06.2009)
≤нш≥ статт≥...
© 2009 "”крањна ћолода"
ѕост≥йне посиланн¤ ц≥Їњ статт≥: http://www.umoloda.kiev.ua/number/1452/183/51094/