"”крањнська правда" продовжуЇ власне розсл≥дуванн¤ обставин р≥зкого пог≥ршенн¤ здоров'¤ ¬≥ктора ёщенка у вересн≥ 2004 року, у рамках ¤кого готова викласти точку зору вс≥х причетних до цього ос≥б.
—ьогодн≥ вже очевидно, що початок ≥нтригам навколо розсл≥дуванн¤ справи про отруЇнн¤ ¬≥ктора ёщенка поклали сам президент ≥ його оточенн¤, що оголосили оф≥ц≥йну верс≥ю того, що сталос¤, не маючи на руках результат≥в судово-медичноњ експертизи.
«доровий глузд п≥дказуЇ, що сам факт можливого д≥оксинового отруЇнн¤ ≥ повинен був стати головною таЇмницею сл≥дства. јле зам≥сть цього був породжений м≥ф, по¤снити ¤кий бралис¤ вс≥, кр≥м тих, хто його породив - л≥кар≥.
≤, на жаль, у цьому теж провина самого ¬≥ктора ёщенка, оск≥льки жоден л≥кар не маЇ права розголошувати л≥карську таЇмницю без згоди пац≥Їнта.
“им часом, в ≥стор≥њ л≥куванн¤ ёщенка в оч≥ кидаЇтьс¤ одна деталь Ц ус≥ л≥кар≥, що курирували медичний огл¤д президента, або т≥, що займалис¤ його л≥куванн¤м, за своЇю базовою спец≥альн≥стюЇ хай нав≥ть дуже в≥домими, але, все-таки, дерматологами. –оль ≥ особистост≥ де¤ких токсиколог≥в дотепер залишаютьс¤ примарними.
“ри тижн≥ тому про своЇ баченн¤ того, що сталос¤, погодилас¤ розпов≥сти колишн≥й особистий л≥кар глави держави ќльга Ѕогомолець. —аме вона готувала ёщенка перед тим, ¤к у с≥чн≥ 2005 року в≥н з≥йшов на трибуну ¬ерховноњ –ади, щоб скласти прис¤гу президента крањни.
“акож редакц≥¤ веде переговори про ≥нтерв'ю з нин≥шн≥м л≥карем президента –остиславом ¬ал≥хновським, котрий пооб≥ц¤в зустр≥тис¤ з кореспондентом "”крањнськоњ правди" ¤к т≥льки отримаЇ дозв≥л свого пац≥Їнта.
- ќльго ¬адим≥вно, скаж≥ть, чому ви вир≥шили говорити про вашого пац≥Їнта саме зараз?
- ѕросто, чаша терп≥нн¤ переповнилас¤ до такоњ м≥ри, що мовчати вже не можу. ј
порушувати закон про л≥карську таЇмницю не мала права. —п≥вроб≥тники ≥ пац≥Їнти кл≥н≥ки,
¤к≥ свого часу не раз бачили тут ¬≥ктора јндр≥йовича, запитують мене: чому ¤ мовчу, чому
не говорю правду? ≤ це змусило мене спитати дозволу на порушенн¤ л≥карськоњ етики в мого
колишнього пац≥Їнта.
÷е була мо¤ особиста ≥н≥ц≥атива. —ам ¬≥ктор јндр≥йович н≥коли
не звертавс¤ до мене з проханн¤м коментувати стан його здоров'¤. “епер дозв≥л ¤ одержала,
тому зараз можу розпов≥сти усе, що мен≥ в≥домо.
- ¬ам на Ѕанков≥й радили, що говорити чи не говорити п≥д час ≥нтерв'ю?
- Ќ≥.
- ¬и в 2004 роц≥ п≥дтримували ћайдан ≥ голосували за ёщенка на виборах?
- “ак. ≤ була на ћайдан≥ в 2004-ому Ц ¤к л≥кар. ≤ допомагала ус≥м, кому була потр≥бна допомога, незалежно в≥д пол≥тичних переконань. я завжди була, та й зараз проти под≥лу ”крањни за будь-¤кою ознакою. ћи однаков≥.
- оли ви познайомилис¤ з ¬≥ктором јндр≥йовичем?
- ” грудн≥ 2004 року, десь у друг≥й половин≥ грудн¤. ћен≥ подзвонив ћикола ќхр≥мович ѕол≥щук ≥ попросив у призначений час бути в кл≥н≥ц≥. ѕ≥зн≥ше в≥н ≥ прив≥в у кл≥н≥ку ¬≥ктора јндр≥йовича.
- ¬они прињхали вдвох чи њх супроводжував ще хтось?
- Ќ≥, б≥льше н≥кого, кр≥м охорони не було.
- ¬≥ктор јндр≥йович сам прийшов чийого на кол¤сц≥ привезли?
- Ќ≥, в≥н прийшов самост≥йно ≥ п≥дн¤вс¤ п≥шки на трет≥й поверх.
- ўо конкретно в≥д вас, ¤к в≥д л≥кар¤, хот≥в майбутн≥й президент?
- Ќа р≥зних етапах л≥куванн¤ перед≥ мною поставали р≥зн≥ завданн¤. Ѕезпосередньо в грудн≥ мене попросили спробувати зупинити шк≥рний процес, що проходив у пац≥Їнта, ≥ усунути його про¤ви.
ѕ≥зн≥ше, коли ¤ стала особистим л≥карем президента, ¤ продовжувала самост≥йно проводити м≥сцеве л≥куванн¤, а також контролювала проведенн¤ загального л≥куванн¤, що призначалос¤ в женевськ≥й кл≥н≥ц≥. “акож ¤ отримувала листи в≥д людей ≥з пропозиц≥¤ми метод≥в л≥куванн¤, баночки ≥ бовтанки Ц ¤ њх анал≥зувала ≥ давала висновок про доц≥льн≥сть ≥ можлив≥сть њхнього застосуванн¤.
я одержувала рекомендац≥њ ≥ вела з ∆еневою пост≥йну переписку. ѕов≥домл¤ла про те, що мною зроблено, ¤к прот≥каЇ захворюванн¤, ¤к≥ процедури проведен≥, щоб пот≥м колег≥ально приймати правильн≥ р≥шенн¤.
- —ам ¬≥ктор ёщенко говорив про свою хворобу, робив ¤к≥сь припущенн¤?
- –озум≥ючи статус мого пац≥Їнта ≥ св≥й, в≥дчуваючи просто повагу до величезноњ мужност≥ ¬≥ктора јндр≥йовича, ¤ не задавала н≥¤ких запитань, що не стосувалис¤ безпосередньо моЇњ роботи. ѕ≥д час операц≥й намагалас¤ в≥двол≥кти пац≥Їнта, розпов≥сти щось веселе.
™дине, що ¬≥ктор јндр≥йович говорив про свою хворобу Ц це час по¤ви висипу. «а його словами, вони з'¤вилис¤ наприк≥нц≥ вересн¤ Ц початку жовтн¤. ƒо цього, за його ж словах, жодного висипу не було.
- ¬и пам'¤таЇте, ¤к поводивс¤ президент п≥д час л≥куванн¤?
- «айшовши в приймальню, ¬≥ктор јндр≥йович в≥тавс¤ з персоналом ≥ пац≥Їнтами. «авжди був прив≥тний.
ј на операц≥йному стол≥ люди повод¤тьс¤ по-р≥зному. Ѕувають люди мужн≥, а бувають Ц н≥. “≥льки у¤в≥ть соб≥, що у вас уражене все т≥ло й обличч¤, що це усе болить, адже, це не просто прищики, це к≥сти ≥ рани..., ≥ це дуже бол¤че!
јле ¬≥ктор јндр≥йович н≥коли не скарживс¤. ≤нод≥ просто засинав в≥д утоми, а ≥нод≥ Ц навпаки: ще ≥ жартував над≥ мною.
ƒо того ж, кр≥м медичноњ була ще ≥ чисто естетична проблема. я л≥кувала багато д≥тей ≥ дорослих з вадами розвитку, коли людина вигл¤даЇ не так, ¤к вигл¤дають ≥нш≥. ≤ ¤ знаю, наск≥льки це складно, дивитис¤ в дзеркало ≥ розум≥ти, що ти ≥нший ≥ н≥чого не можеш з цим зробити. ÷е те, що одних ламаЇ назавжди, а ≥нш≥ продовжують боротис¤, жити ≥ працювати, розум≥ючи р≥зницю м≥ж формою ≥ суттю.
- ј ¤к же проходили процедури, наприклад, п≥д час оф≥ц≥йних в≥зит≥в?!
- “очн≥с≥нько так само, т≥льки без операц≥йного столу. ” готел≥ п≥сл¤ зак≥нченн¤ вс≥Їњ робочоњ програми, коли вже ус≥ спл¤ть, ¤ розгортала м≥н≥-операц≥йну.
¬ оф≥ц≥йн≥ поњздки ми брали ≥з собою по три-чотири сорочки на день тому що пов'¤зки не витримували, просочувалис¤ кров'ю, ≥ сорочку п≥сл¤ черговоњ перев'¤зки, потр≥бно було зм≥нювати, щоб не просочивс¤ п≥джак.
- ¬и говорите, що ¬≥ктор ёщенко знаходивс¤ на пост≥йному л≥куванн≥, у тому числ≥ йому вводилис¤ болезаспок≥йлив≥ засоби. „и могла його хвороба або терап≥¤ вплинути на його працездатн≥сть ≥ здатн≥сть адекватно приймати р≥шенн¤?
- я розум≥ю, куди ви хилите... ¬≥ктор јндр≥йович приймав знеболююч≥ препарати без седативного ефекту, тобто так≥, що не м≥ст¤ть наркотичних речовин ≥ не впливають на мозкову д≥¤льн≥сть. я не бачила в нього ознак невр≥вноваженост≥, загальмованост≥, ¤коњсь неадекватност≥ в прийн¤тт≥ р≥шень. ¬≥н завжди був доброзичливий ≥ адекватний, не визнавав читанн¤ виступ≥в "з пап≥рц¤", всю ≥нформац≥ю анал≥зував сам, примудр¤вс¤ це робити нав≥ть п≥д час перев'¤зок.
ћало того, мене дивувала його життЇва сила. ѕеред≥ мною сто¤в чолов≥к, ¤кому було дуже бол¤че, у ¤кого п≥д сорочкою по всьому т≥лу були рани. јле ¬≥ктор јндр≥йович з посм≥шкою виходив на трибуну ≥ говорив про прекрасн≥ перспективи нашоњ крањни.
якось увечер≥, п≥д час чергового в≥зиту з граф≥ком роботи з 6 ранку до 12 ноч≥, ¤ поскаржилас¤ на втому, ¬≥ктор јндр≥йович сказав: "ќлю, що це ви скаржитесь? ¬и ще не знаЇте, ¤кий би був граф≥к, ¤кби ¤ був здоровий"
“ому, коли ¤ дивилас¤ на президента, що стоњть на трибун≥ Ѕундестагу, або в онгрес≥ —Ўј, ¤ думала, ¤кби т≥, хто сид¤ть в зал≥, знали, ¤к вигл¤даЇ його т≥ло - все в ранах, пов'¤зках ≥ дренажах, - вони, напевно б, слухали сто¤чи, схил¤ючи голови перед його мужн≥стю жити ”крањною, забуваючи про себе.
- —каж≥ть, у грудн≥ ви ¬≥ктора јндр≥йовича приймали т≥льки в кл≥н≥ц≥ чи ще кудись вињжджали?
- “ак, т≥льки тутЕ” 2005 роц≥ ¤ ще ходила в секретар≥атЕ... ј в грудн≥ ¤ к≥лька раз≥в вињжджала ще ≥ на дачу. ” ц≥ дн≥ ¬≥ктор јндр≥йович через св≥й насичений граф≥к просто не м≥г прињхати сам.
- ћен≥ розпов≥дали, що це була дача ќлександра “реть¤кова.
- ћожливо, але ¤ цього не знала, ≥ н≥кого, кр≥м ¬≥ктора јндр≥йовича, член≥в його родини й обслуговуючого персоналу там не бачила.
- я знаю, що у вас був ¤кийсь конфл≥кт, коли у ¬≥ктора ёщенка п≥сл¤ ≥наугурац≥њ на обличч≥ з'¤вилис¤ чорн≥ ≥ син≥ пл¤ми...
- ƒивно... ј ¤ н≥чого не знаю про м≥й конфл≥кт ≥з ¬≥ктором јндр≥йовичем! Ѕула певна зм≥на кольору, але це було пов'¤зане з особливост¤ми прот≥канн¤ захворюванн¤ пац≥Їнта ≥ процесами, що в≥дбуваютьс¤ в шк≥р≥. р≥м цього, утворенн¤ к≥ст призводило до застою кров≥ в шк≥р≥ Ц вони займали весь прост≥р ≥ здавлювали кровоносн≥ судини, що п≥дсилювало ц≥аноз, тобто потемн≥нн¤.
- ¬и змогли на той момент визначити, ¤к≥ саме процеси проходили в орган≥зм≥ пац≥Їнта?
- я знала ц≥лком ч≥тко, що в мого пац≥Їнта не захворюванн¤ шк≥ри, а реакц≥¤ шк≥рного покриву на ≥нтоксикац≥ю, причина ¤коњ мен≥ була не в≥дома. “ому, це не просто захворюванн¤, що раптом з'¤вилос¤ ≥ його можна л≥кувати, а патолог≥чний процес, тобто хвороба, що знаходилас¤ на визначен≥й стад≥њ розвитку.
«робити ¤ку-небудь медичну процедуру, що кардинально пол≥пшуЇ зовн≥шн≥сть, на жаль, було неможливо, оск≥льки щодн¤ з'¤вл¤лис¤ нов≥ елементи. –озмови про те, чому президент не займаЇтьс¤ своЇю зовн≥шн≥стю, ¤ особисто сприймала дуже бол≥сно, оск≥льки щодн¤ ми в≥двойовували в хвороби буквально м≥л≥метри шк≥ри обличч¤ ≥ т≥ла.
Ќаприклад, лазерне шл≥фуванн¤ не можна було робити, тому що пост≥йно з'¤вл¤лис¤ нов≥ к≥сти, ≥ н≥¤кий зовн≥шн≥й вплив не м≥г зупинити цей процес.
ћоЇ завданн¤ пол¤гало у створенн≥ фундаменту, щоб надал≥ ¬≥ктор јндр≥йович вигл¤дав краще. ≤ в правильност≥ такого походу ви можете сьогодн≥ переконатис¤.
” грудн≥ ¤ бачила ероз≥њ, ранки ≥ шк≥рочки. як мен≥ по¤снили, вони виникли на м≥сц≥ проведеноњ перед цим спробноњ лазерноњ процедури.
ѕ≥зн≥ше доктор —ора говорив мен≥, що в ∆енев≥ вони зробили ¬≥ктору јндр≥йовичу спробну лазерну процедуру на дек≥лькох д≥л¤нках шк≥ри обличч¤. „ерез два тижн≥ на цьому м≥сц≥ ще залишалис¤ рани. ≤ мен≥ потр≥бно було њх вил≥кувати, щоб можна було хоча б нанести грим, оск≥льки, коли Ї в≥дкрит≥ рани, грим наносити не можна, щоб уникнути ≥нф≥куванн¤.
- «араз, коли президент купаЇтьс¤ в ополонц≥, на його т≥л≥ не пом≥тн≥ сл≥ди хвороби. “од≥ вони були чи уражене було лише обличч¤?
- Ќа час нашоњ першоњ зустр≥ч≥ в грудн≥ висип був у пахвових д≥л¤нках, на шињ, на обличч≥ ≥ на вушних раковинах. ѕ≥зн≥ше вони з'¤вилис¤ на т≥й частин≥ голови, що вкрита волосс¤м, на груд¤х, на спин≥ ≥ ногах. « кожним м≥с¤цем займали усе б≥льшу ≥ б≥льшу площу. ѕ≥к висипань припав на березень-червень 2005 року, коли на т≥л≥ практично не було живого м≥сц¤.
- ¬исип на обличч≥ ≥ на т≥л≥ був ≥дентичним?
- ¬исип ≥дентичний був по всьому т≥лу, але з особливост¤ми прот≥канн¤, що залежали в≥д м≥сц¤ розташуванн¤. “аких глибоких к≥ст, ¤к≥ були на спин≥, на стегнах, не могло бути, наприклад, на волос¤н≥й частин≥ голови ≥ на обличч≥. „ерез те, що шк≥ра там прил¤гаЇ дуже близько до к≥стки, у цих м≥сц¤х ф≥зично не може розвитис¤ к≥ста розм≥ром з гор≥х.
- ÷е не могло бути про¤вом р≥зних хвороб?
- Ќ≥. л≥н≥чно початкова фаза скр≥зь була однакова.
- „ому в п≥дсумку сл≥ди хвороби залишилис¤ т≥льки на обличч≥?
- Ќасправд≥ ц≥ др≥бн≥ рубцев≥ зм≥ни Ї по всьому т≥лу. ≤нша справа, ¤к реагуЇ шк≥ра, ≥ ¤к ≥де регенерац≥¤, тобто процес в≥дновленн¤. –убц≥ поступово регресують. Ќа т≥л≥ це в≥дбуваЇтьс¤ швидше.
Ќа обличч≥ шк≥ра маЇ максимальну к≥льк≥сть сальних залоз, ≥ там було найб≥льше к≥ст, адже процес, що проходив в орган≥зм≥, був пов'¤заний саме ≥з сальними залозами. «а увесь час хвороби в≥д висип≥в були в≥льн≥ т≥льки долон≥ ≥ п≥дошви. ÷е т≥ м≥сц¤, де сальних залоз немаЇ.
- ¬ас, ¤к л≥кар¤ знайомили з ¤коюсь ≥стор≥Їю хвороби? як≥ документи ви бачили?
- ” грудн≥ попередньоњ ≥стор≥њ хвороби мен≥ не показували. јле в мене ≥ не було н≥коли необх≥дност≥ в одержанн≥ ц≥Їњ ≥стор≥њ. ” мене була сво¤ ≥стор≥¤ хвороби.
- јле перед тим, ¤к ви почнете л≥куванн¤, ви ж повинн≥ знати, в≥д чого ви л≥куЇте пац≥Їнта?
- “ак.
- ¬≥д чого ви л≥кували ¬≥ктора ёщенко?
- ” грудн≥ ¤ л≥кувала ¬≥ктора јндр≥йовича в≥д тих про¤в≥в на шк≥р≥, що спостер≥гала. «а допомогою в≥дпов≥дних медичних процедур, що могли прискорити вир≥шенн¤ того патолог≥чного процесу, що спостер≥гавс¤ в пац≥Їнта. ÷е було дренуванн¤ к≥ст ≥ загоЇнн¤ раней.
- який попередн≥й д≥агноз ви поставили ¬≥ктору ёщенку?
- –еактивна (тобто пов'¤зане з впливом ¤когось екзогенного, зовн≥шнього токсину) зм≥на шк≥ри у вигл¤д≥ дифуз≥йного акнепод≥бного висипу, одиничних ≥ зливних к≥ст.
Ќа час приходу до мене н≥ кл≥н≥чних про¤в≥в герпесу, н≥ ≥нших шк≥рних захворювань у ¬≥ктора јндр≥йовича не було. ” мене Ї фотодокументац≥¤, ¤ку, за необх≥дност≥, ¤ можу пред'¤вити ≥ довести, що кл≥н≥чно у грудн≥ перерахованих вище дерматолог≥чних захворювань у ¬≥ктора јндр≥йовича не було.
- ƒавайте з ≥ншого боку - ви особисто робили пац≥Їнтов≥ ¤к≥сь анал≥зи у ваш≥й кл≥н≥ц≥?
- ” грудн≥ Ц н≥.
- я не зовс≥м розум≥юЕ¬≥ктор ёщенко не був простим пац≥Їнтом, ≥ ви не могли не усв≥домлювати в≥дпов≥дальн≥сть, що на вас лежить. як можна було починати л≥куванн¤, не робл¤чи н≥¤ких попередн≥х анал≥з≥в?!
- ƒл¤ початку л≥куванн¤ проводити ¤к≥сь кл≥н≥чн≥ анал≥зи не було необх≥дност≥. я по¤сню вам прост≥ше. ќт ви пом'¤ли сорочку. ћен≥ непринципово, де ви њњ пом'¤ли ≥ чим. я беру праску, ≥ њњ гладжу. якщо ви поранилис¤ ≥ втрачаЇте кров, чого б ви забажали: щоб л≥кар зупинив кровотечу чи почав з'¤совувати, де, коли ≥ ¤к це в≥дбулос¤?
- јле ж ви призначали йому ¤кесь л≥куванн¤, напевно, пац≥Їнтов≥ вводилис¤ ¤к≥сь препарати, в≥н щось приймавЕ
- ” грудн≥ Ц н≥.
- ” чому тод≥ пол¤гало л≥куванн¤?
- ” грудн≥ - у проведенн≥ вин¤тково мало≥нвазивних, на р≥вн≥ шк≥ри ≥ п≥дшк≥рноњ жировоњ кл≥тковини, оперативних процедур. оли у людини Ї нове утворенн¤ Ц у даному випадку к≥ста, воно причин¤Ї б≥ль ≥ його потр≥бно дренувати. ÷е значить, що к≥сту розкривають, закладають дренаж, накладають пов'¤зку, проходить час, поки порожнина очиститьс¤, ≥ пот≥м ранка гоњтьс¤.
- јле ви ж вводили йому ¤к≥сь знеболююч≥ препарати?
- ћи користувалис¤ т≥льки локальними анестетиками. якщо ж говорити про системне л≥куванн¤, то на час грудн¤ ¬≥ктор јндр≥йович уже приймав те системне л≥куванн¤, що йому було призначено в ∆енев≥. «неболююч≥ препарати були складовою цього курсу л≥куванн¤, оск≥льки б≥ль був колосальним. Ќ≥хто не може жити, пост≥йно в≥дчуваючи страшний б≥ль.
- јле нав≥ть ¤кщо ви користувалис¤ локальними засобами, ви повинн≥ були знати реакц≥ю його орган≥зму на ц≥ препарати. Ѕеручись за л≥куванн¤, ви повинн≥ були розум≥ти вс≥ ризики? Ќевже нав≥ть дл¤ цього не проводилис¤ анал≥зи?
- ƒл¤ цього не потр≥бно брати додатков≥ анал≥зи. ћи робили пробу на чутлив≥сть, щоб дов≥датис¤, чи немаЇ у пац≥Їнта алерг≥њ. ƒл¤ цього вводитьс¤ ≥нсул≥новою голочкою малюс≥нький іудзичок на передпл≥чч¤. ≤ все.
- ƒавайте ще раз. я правильно розум≥ю, що у ваш≥й кл≥н≥ц≥ у ¬≥ктора јндр≥йовича не бралис¤ абсолютно н≥¤ких анал≥з≥в?
- ” грудн≥ Ц н≥. јле п≥зн≥ше тут, у кл≥н≥ц≥, ¤ проводила забори кров≥, шк≥ри, вм≥сту к≥ст ≥ нав≥ть волосс¤. јле жодн≥ досл≥дженн¤, кр≥м банальних анал≥з≥в сеч≥ ≥ кров≥, ¤ не проводила. ”с≥ проби в запечатаних контейнерах, що в≥дразу п≥дписувалис¤ ≥ запаковувалис¤ мною особисто, ¤ в≥ддавала в≥дпов≥дальн≥й особ≥.
- ’то це був?
- Ќачальник охорони президента ѕавло јльошин.
- ¬ам по¤снювали, дл¤ чого ви робите забори?
- Ќ≥. ћен≥ було поставлене завданн¤ доктором —ора зробити заб≥р кров≥ ¬≥ктора јндр≥йовича в спец≥альн≥ контейнери. —кладно у¤вити використанн¤ цих проб дл¤ чогось ≥ншого, кр≥м додаткових досл≥джень. ров охолоджували в спец≥альних термосах ≥ в≥двозили в аеропорт, оск≥льки р≥вень лаборатор≥й в ”крањн≥ не дозвол¤Ї говорити про необх≥дн≥сть додаткових досл≥дженн¤х.
- ƒе ще ¬≥ктор ёщенко проходив л≥куванн¤ в ”крањн≥?
- Ќ≥де. “≥льки в мене в кл≥н≥ц≥ лазерноњ медицини на бульвар≥ Ўевченка, 17. Ќа наш≥й же баз≥ проводив необх≥дне л≥куванн¤ доктор —ора, коли прињжджав в ”крањну. Ќа той момент ¬≥ктор јндр≥йович не обслуговувавс¤ нав≥ть у 4-м управл≥нн≥. Ќе ходив туди ≥ п≥зн≥ше, коли вже був президентом.
- „ому?
- ÷е було його р≥шенн¤. ¬≥ктор јндр≥йович не ходив туди доти, поки там не в≥дбулис¤ певн≥ кадров≥ ротац≥њ.
- ¬≥н не дов≥р¤в саме тим л≥кар¤м, що були там на той момент?
- ћен≥ складно оц≥нювати думки президента. якось, була досить серйозна ситуац≥¤: порушенн¤ ритму серц¤. оли ¤ його д≥агностувала, то сказала, що потр≥бно л¤гти в стац≥онар. ¬≥ктор јндр≥йович категорично в≥дмовл¤вс¤. я все-таки напол¤гла, ≥ ми поњхали в 4 управл≥нн¤.
ƒовелос¤ привезти туди необх≥дних консультант≥в, а також контролювати результати анал≥з≥в ≥ кард≥ограми по телефону з женевською кл≥н≥кою. « ∆еневи п≥дтвердили, що аритм≥¤ Ї одним з можливих токсичних про¤в≥в впливу д≥оксину на серце. ѕриступ вдалос¤ швидко зупинити, а наступного дн¤ ми вже полет≥ли в закордонне в≥др¤дженн¤.
- ќперац≥њ, ¤к≥ проводили ви, в≥днос¤тьс¤ до числа тих 24-ох, про ¤к≥ вже говорилос¤?
- Ќ≥. ” ∆енев≥ проводилис¤ операц≥њ п≥д загальним наркозом, у де¤ких ¤ брала участь. “≥ втручанн¤, що ¤ робила сама в иЇв≥, проходили п≥д м≥сцевою анестез≥Їю, ≥ њх було значно б≥льше: два-три рази в тиждень по к≥лька годин. ÷е набагато б≥льше 24-ох.
- „им операц≥њ в ∆енев≥ в≥др≥зн¤лис¤ в≥д того, що робили ви?
- ѕринципово Ц н≥чим. ¬≥др≥зн¤лис¤ обс¤гом втручань ≥ видом знеболюванн¤. —права в тому, що к≥сти на т≥л≥ пац≥Їнта були дуже глибок≥, ≥ п≥д м≥сцевим знеболюванн¤м њх просто неможливо було дренувати. р≥м цього, у ∆енев≥ проходило вилученн¤ жировоњ тканини, оск≥льки п≥сл¤ проведенн¤ досл≥джень р≥зних тканин було доведено, що саме в жиров≥й тканин≥ найвища концентрац≥¤ д≥оксину.
- ’то проводив ц≥ операц≥њ?
- √рупа л≥кар≥в ≥з ∆еневи п≥д кер≥вництвом доктора —ора. Ќа операц≥њ одночасно працювало 5-6 х≥рург≥в, включаючи ≥ мене, щоб за м≥н≥мальний час дренувати максимальну к≥льк≥сть к≥ст. Ѕ≥льше з ”крањни фах≥вц≥в не було.
- ј хто в л≥карн≥ знаходивс¤ поруч з ¬≥ктором ёщенком п≥д час цих поњздок?
- “≥льки ¤. ”весь час, поки ¤ працювала, ¤ ц≥лодобово знаходилас¤ в л≥карн≥ разом з ¬≥ктором јндр≥йовичем дл¤ того, щоб контролювати проведене л≥куванн¤ ≥, ¤кщо потр≥бно, по¤снювати ¬≥ктору јндр≥йовичу дл¤ чого необх≥дн≥ т≥ або ≥нш≥ процедури.
- ’тось перев≥р¤в, що ви ≥з собою возите в поњздках, що йому вводите?
- “ак. ћо¤ вал≥за була завжди п≥д спостереженн¤м ≥ контролем. «находивс¤ або в мене в руках, або в охорони. ј перел≥к медикамент≥в був доступним дл¤ перев≥рки.
- ¬и кажете, що в ”крањн≥ неможливо проводити под≥бн≥ додатков≥ анал≥зи. ўо ви маЇте на уваз≥: у крањн≥ немаЇ под≥бноњ техн≥ки чи лаборатор≥њ просто не сертиф≥кован≥?
- Ќаск≥льки мен≥ в≥домо, дл¤ проведенн¤ токсиколог≥чних досл≥джень найвищого ступен¤ складност≥ лаборатор≥њ недостатньо оснащен≥.
- —каж≥ть, а ¤ка у вас осв≥та?
- ” 1989 роц≥ ¤ зак≥нчила л≥кувальний факультет ињвського медичного ≥нституту, у 91 Ц кл≥н≥чну ординатуру по дерматолог≥њ. ” 93 Ц захистила кандидатську дисертац≥ю з проблем алергодерматоз≥в, у 94 Ц курс дерматопатолог≥њ в ≥нститут≥ Ѕернарда јкермана в —Ўј, у 97 Ц курс еколог≥чноњ дерматолог≥њ в ѕенсильванському ун≥верситет≥, теж —Ўј. ” 2003 роц≥ ¤ захистила докторську дисертац≥ю на тему вад розвитку шк≥ри. р≥м медичноњ, у мене Ї ще вища осв≥та з психолог≥њ.
- « боку складаЇтьс¤ враженн¤, що ¬≥ктора ёщенко за весь час його хвороби пост≥йно л≥кували т≥льки дерматологи, люди, що фактично упор¤дковують його зовн≥шн≥й вигл¤д. ≤ у вас, ≥ в –остислава ¬ал≥хновського, ≥ в —ора первинна осв≥та - дерматолог≥¤. ј хто л≥куЇ президента в≥д того, що з ним сталос¤?
- ¬ам знайоме пон¤тт¤ "медичний консил≥ум"? ™ один в≥дпов≥дальний, ≥ цей в≥дпов≥дальний збираЇ вс≥х тих, хто йому потр≥бен дл¤ прийн¤тт¤ правильного р≥шенн¤. ≤ на цих консил≥умах у ∆енев≥ був ≥ кард≥олог, ≥ токсиколог, ≥ травматолог, ≥ анестез≥олог, ≥ вс≥ необх≥дн≥ фах≥вц≥.
- јле чому вс≥х њх очолював дерматолог —ора, а не, скажемо, травматолог або токсиколог?
- ќтут питанн¤ не в тому, хто л≥кар за спец≥ал≥зац≥Їю. ѕитанн¤ в тому, наск≥льки фах≥вець може системно мислити. ƒоктор —ора Ц це дерматолог з≥ св≥товим ≥м'¤м, що з≥брав кращих м≥жнародних фах≥вц≥в.
якщо ви журнал≥ст-пол≥тогог, х≥ба це значить, що ви не зможете профес≥йно написати на ≥ншу тему? јдже базова грамотн≥сть у вас Ї. ≤ головне, щоб були талант, ум≥нн¤ ≥ бажанн¤ роз≥братис¤ в ситуац≥њ.
- јле знов-таки, ви знали його ¤к дерматолога. ¬и ж не знали його ¤к токсиколога?
- ј токсикологи були ≥нш≥. ѕовторюю ще раз Ц основн≥ про¤ви хвороби ¬≥ктора јндр≥йовича були дерматолог≥чними. ќсновне, що турбувало пац≥Їнта Ц це зм≥ни на шк≥р≥, ≥ не дерматолог справитис¤ з ними не м≥г. ј, в≥дпов≥дно, те, що пац≥Їнта турбуЇ, той л≥кар повинен бути пров≥дним.
ѕрипустимо у людини троф≥чна виразка на ноз≥, але њњ причина Ц цукровий д≥абет. ќдин дерматолог буде л≥кувати цю виразку, поки не почнетьс¤ гангрена, а ≥нший скаже: "√олубчику, потр≥бно вил≥кувати цукровий д≥абет".
“ому що, бачачи цю троф≥чну виразку, в≥н буде ч≥тко розум≥ти, що ¤кщо пац≥Їнт не знизить цукор у кров≥, то виразка н≥коли не заживе. ј от ендокринолог возитис¤ з троф≥чною виразкою взагал≥ не буде, так само ¤к ≥ токсиколог ≥з множинними к≥стами на шк≥р≥.
- ƒобре, припустимо. јле хто був фах≥вцем, ¤кий л≥кував ёщенка конкретно в≥д д≥оксинового отруЇнн¤?
- онсил≥ум. јдже, досв≥ду л≥куванн¤ такого отруЇнн¤ просто немаЇ. Ќе було л≥кар¤, ¤кий би м≥г прийти ≥ сказати: "ќт у мене були 10 точно таких же пац≥Їнт≥в. я њм зробив от це, ≥ вони видужали". ƒо того ж, у природ≥ немаЇ протиотрути чи л≥к≥в в≥д д≥оксину. “ому, л≥куванн¤ шукали колег≥ально.
- ѕ≥д час перебуванн¤ в ∆енев≥ з вами говорили про причини хвороби, чи робочою була Їдина оф≥ц≥йна верс≥¤ про д≥оксин?
- ≤нших верс≥й не було. Ќа консил≥умах обговорювалис¤ граф≥ки зм≥ни концентрац≥њ д≥оксину в кров≥. ѕ≥сл¤ того, ¤к робилас¤ операц≥¤ ≥ вилучалос¤ жирове депо, робили повторний анал≥з.
ќск≥льки на п≥дстав≥ обстеженн¤ р≥зних тканин було доведено, що в шк≥р≥ д≥оксину немаЇ. «м≥ни в шк≥р≥ Ї, а самоњ речовини там немаЇ, оск≥льки вона д≥Ї опосередковано, реакц≥¤ проходить по ланцюжку. Ќайб≥льша концентрац≥¤ д≥оксину була в жиров≥й тканин≥. ≤ ц¤ жирова тканина просто механ≥чно вилучалас¤ дл¤ зниженн¤ вм≥сту д≥оксину в орган≥зм≥.
ѕот≥м л≥кар≥ збиралис¤ й обговорювали динам≥ку анал≥з≥в. ѕ'¤ть-в≥с≥м фах≥вц≥в. ÷е були й анестез≥олог, ≥ кард≥олог, ≥ травматолог, ≥ патолог, тому що внасл≥док ≥нтоксикац≥њ були тимчасов≥ зм≥ни в р≥зних органах.
Ќаприклад, був бурсит Ц накопиченн¤ р≥дини в суглобних сумках. ” ¬≥ктора јндр≥йовича були уражен≥ обидва л≥ктьов≥ суглоби. Ћ≥кар≥ напол¤гали на тому, щоб зробити пункц≥ю, ¤ напол¤гала на тому, щоб њњ не робити. ” п≥дсумку ¤ в≥дсто¤ла три тижн≥ терапевтичного л≥куванн¤, ≥ мен≥ вдалос¤ за два тижн≥ м≥сцевими процедурами в иЇв≥ розсмоктати р≥дину.
- ј в ∆енев≥ вам показували повну ≥стор≥ю хвороби ¬≥ктора ёщенка?
- ѕовну ≥стор≥ю хвороби? Ќ≥. я њњ н≥коли не бачила ≥ вона мен≥ була не потр≥бна Ц у мене була сво¤ ≥стор≥¤ хвороби.
- ѕ≥д час колег≥уму л≥кар≥в верс≥¤ отруЇнн¤ д≥оксином була прийн¤та остаточно чи були т≥, хто сумн≥вавс¤?
- Ќ≥, н≥хто д≥агноз п≥д сумн≥в не ставив.
„итайте також:
ёр≥й ѕол¤ченко: 24 операц≥њ ёщенка п≥д загальним наркозом Ц це не те, що вс≥ у¤вл¤ють (”ѕ)
ћикола ѕолудьонний: Ўукати д≥оксин в орган≥зм≥ ёщенка почали за порадою американц≥в (”ѕ)
© 2000-2008 ””крањнська правда“
ѕередрук матер≥ал≥в т≥льки за на¤вн≥стю г≥перпосиланн¤ на
www.pravda.com.ua
ѕост≥йне посиланн¤ ц≥Їњ статт≥:: http://www.pravda.com.ua/news/2008/7/16/78840.htm