ƒомен UA: дос¤гненн¤ ≥ проблеми

јдм≥н≥стратор домену UA рапортуЇ про повнол≥тт¤ свого д≥тища. ќднак, проблем у "юнака" залишаЇтьс¤ б≥льше, н≥ж дос¤гнень.

Ѕ≥ограф≥¤

ќтже, домену UA виповнилос¤ 18 рок≥в. “ому спочатку про життЇвий шл¤х ≥ дос¤гненн¤.

” грудн≥ 1992 року ƒжонатан ѕостел (Internet Assigned Numbers Authority) делегував домен першого р≥вн¤ коду крањни UA пров≥дним украњнським ≥нтернет-фах≥вц¤м, висунутим ≤нтернет-сп≥втовариством - ќлегов≥ ¬олощуку й ≤горю —виридову - в≥дпов≥дно до м≥жнародного стандарту ISO 3166.

Ќезабаром, на зустр≥ч≥ ≥н≥ц≥ативноњ групи профес≥онал≥в в —лавське (Ћьв≥вська область) було делеговано 27 публ≥чних украњнських географ≥чних домен≥в, що в≥дпов≥дають кодам телефонноњ нумерац≥њ. ј пот≥м - з метою забезпеченн¤ функц≥онуванн¤ домену .UA було створено неформальне об'Їднанн¤ фах≥вц≥в UA NCG (Ukrainian Network Coordination Group - ”крањнська √рупа ћережевоњ  оординац≥њ). ƒо 2001 року ц¤ робота виконувалась учасниками групи на громадських засадах.

” 1994 роц≥ ќлег ¬олощук передав своњ повноваженн¤ ƒмитру  охманюку. UA NCG виконала колосальну роботу ≥ внесла серйозний внесок в розвиток ≥нтернет в ”крањн≥.  р≥м щоденноњ непом≥тноњ сторонньому погл¤ду д≥¤льност≥ з реЇстрац≥њ та п≥дтримки працездатност≥ украњнських домен≥в, в друг≥й половин≥ дев'¤ностих були делегован≥ NET.UA, COM.UA, EDU.UA, GOV.UA, ORG.UA ≥ коротк≥ (двосимвольн≥) географ≥чн≥ домени-синон≥ми.

” лютому 2001 року група UA NCG у в≥дпов≥дност≥ з поточними запитами ринку ≤нтернет в ”крањн≥ заснувала юридичну особу - “ќ¬ "’остмайстер" - дл¤ впор¤дкуванн¤ ≥ розширенн¤ д≥¤льност≥ з адм≥н≥струванн¤ .UA. …ого очолив Ѕорис ћостовий, а до складу засновник≥в пор¤д з ≥ншими адм≥н≥страторами публ≥чних домен≥в *.UA ув≥йшли ƒмитро  охманюк та ≤гор —виридов. ѕрот¤гом 2001 року були опубл≥кован≥ дл¤ обговоренн¤ ≥ вступили в д≥ю  онцепц≥¤ розвитку та ѕравила домену .UA.

—ьогодн≥

Ќа 1 грудн¤ 2010 року в "повнол≥тньому" .UA нараховуЇтьс¤ б≥льше 10 тис¤ч приватних домен≥в, делегованих правовласникам торгових марок. Ѕ≥льше 50 публ≥чних домен≥в використовуютьс¤ рег≥ональними та ≥ншими сп≥льнотами користувач≥в ≤нтернет.

јдм≥н≥струванн¤ домен≥в в .UA зд≥йснюЇтьс¤ в≥дпов≥дно до м≥жнародноњ практики. “ак, 17 листопада 2010 завершивс¤ перший етап пр≥оритетноњ реЇстрац≥њ кириличних домен≥в у com.ua та kiev.ua. Ќа сьогодн≥ делеговано вже 193 тис¤ч≥ домен≥в в com.ua (з них 1900 - на кирилиц≥, так званих IDN) ≥ 45 тис¤ч - у kiev.ua (з них 600 - на кирилиц≥, IDN).

‘ах≥вц≥ оч≥кують ст≥йке зростанн¤ ≥нтересу до домен≥в, найменуванн¤ ¤ких користувач≥ можуть набирати р≥дною мовою. ’оча, краще було б повн≥стю перейти на IDN, створивши окрему кириличну зону, наприклад ".”крањна". ѕроте, з цим поки-що не складаЇтьс¤, тому адм≥н≥стратор запустив те, що зробити в змоз≥ - доменний "в≥негрет", коли половину адреси треба набирати на кирилиц≥, половину - латиницею. Ќайц≥кав≥ше, що реЇстратори п≥дтримали ≥н≥ц≥ативу.

ѕерший етап, на ¤кому реЇструвати домени могли лише власники торгових марок, вже зак≥нчивс¤. «а його результатами було зареЇстровано всього 366 IDN (244 в com.ua та 122 в kiev.ua). Ћ≥дерами серед реЇстратор≥в стали "≤нтернет ≤нвест" - з њњ участю зареЇстровано 52% кириличних домен≥в - ≥ "ƒЌ—-”крањна" - 20%.

«араз у розпал≥ - другий етап. “епер реЇструвати ≥мена може хто-завгодно, але на терм≥н 10 рок≥в. «нову ж - дл¤ захисту в≥д к≥бер-сквотер≥в. ÷≥на домена падаЇ до нормального р≥вн¤ - близько 90 грн., ѕроте на 10 рок≥в - це близько 900 грн.

як пов≥домила “ет¤на ƒолинська, "директор ’остмайстер", за 10 дн≥в реЇстрац≥њ на другому етап≥ було зареЇстровано 2,5 тис¤ч≥ домен≥в, з ¤ких тис¤ча - у першу ж н≥ч.

¬с≥м, хто хоче убезпечити себе в≥д к≥берсквотер≥в, експерти рад¤ть поквапитис¤. јдже вже c 21 грудн¤ 2010 буде доступна в≥льна реЇстрац≥¤, ¤ка н≥чим не буде в≥др≥зн¤тис¤ в≥д реЇстрац≥њ латинських домен≥в у зонах .com.ua ≥ .kiev.ua, з такою ж ц≥ною.

"«розум≥ло, що трет≥й етап - це загальносв≥това тенденц≥¤, в≥д цього, на жаль, н≥де у св≥т≥ не знайшли протиотрути. ÷е к≥берсквотинг. Ќа третьому етап≥ це ¤вище буде, - говорить ƒолинська. - ќднак, на вс≥х етапах у нас Ї додаткова перев≥рка, дл¤ запоб≥ганн¤ ф≥шингу. ƒл¤ цього не повинно бути схожих у назвах букв латиниц≥ ≥ кирилиц≥, а повинна бути присутн≥м хоча б одна ун≥кальна буква".

¬≥льна реЇстрац≥¤ - ¤к ≥ ран≥ше п≥д питанн¤м

Ќезважаючи на те, що адм≥н≥стратор разом з реЇстраторами запустили кириличн≥ домени, ще й у три етапи, все ще нев≥домо, коли ж буде запроваджена в≥льна реЇстрац≥¤ доменних ≥мен другого р≥вн¤ в зон≥ .UA.

"я не можу пооб≥ц¤ти, що це трапитьс¤ в наступному роц≥, але можу сказати, що це можливо. “реба розум≥ти, що Ї багато проблем, з цим пов'¤заних. ÷е не просто додати IDN, це зм≥нить весь ринок", - говорить ƒмитро  охманюк, адм≥н≥стратор зони .UA.

«а його словами, дл¤ цього потр≥бно зам≥нити всю систему реЇстрац≥њ та модерн≥зувати вс≥ стосунки: ¤к адм≥н≥стратора з реЇстраторами, так ≥ реЇстратор≥в - з користувачами.

"–инок не терпить р≥зких рух≥в, що показало введенн¤ IDN, тому Ї багато питань техн≥чних, адм≥н≥стративних ≥ юридичних, ¤к≥ потр≥бно врегулювати", - зазначаЇ “ет¤на ƒолинська.

Ќезрозум≥ло, чому в цив≥л≥зованих крањнах зд≥йснюЇтьс¤ в≥льна реЇстрац≥¤ доменних ≥мен, а в нас вона н≥¤к не приживаЇтьс¤. ўо заважаЇ: позиц≥¤ реЇстратор≥в або адм≥н≥стратора?

«аступник голови правл≥нн¤ ≤нтернет-асоц≥ац≥њ ”крањни ќлександр ќльшанський запевнив, що реЇстратори зац≥кавлен≥ у в≥дкритт≥ в≥льноњ реЇстрац≥њ. "ƒомовилис¤, що це потр≥бно робити. ќднак, сам план ще не прийн¤тий. ƒивл¤чись на рос≥йський досв≥д, потр≥бно прийн¤ти р¤д заход≥в по захисту в≥д сквотингу", - сказав в≥н.

јвтор: √ерман Ѕогапов, 6.XII.2010
ƒжерело: ITnews.com.ua