„≥псети VIA: м≥фи ≥ реальн≥сть

Ќеобх≥дн≥сть статт≥, що розгл¤даЇ практичн≥ особливост≥ зб≥рки ≥ налаштуванн¤ x86-систем на баз≥ ч≥псет≥в VIA Technologies, стала очевидною вже досить давно, але особливоњ гостроти це питанн¤ набуло в минулому роц≥, коли поширен≥сть њх р≥зко зб≥льшилас¤. ќднак випускати неповний матер≥ал не хот≥лос¤, тому ми досить довго, можна сказати, по крихтах збирали потр≥бну ≥нформац≥ю, маючи на мет≥ опубл≥кувати њњ саме в такому вигл¤д≥, ¤кий, ¤к нам здаЇтьс¤, буде найб≥льш затребуваним нашими читачами: у ¤кост≥ по можливост≥ вичерпного практичного "кер≥вництва до д≥њ", що м≥стить в той же час необх≥дну к≥льк≥сть найб≥льш важливоњ техн≥чноњ ≥нформац≥њ.

ƒл¤ полегшенн¤ розум≥нн¤ загальних принцип≥в, на баз≥ ¤ких створюютьс¤ ч≥псети VIA, ми розбили техн≥чну частину статт≥ на два великих розд≥ли, присв¤чених окремо м≥кросхемам, ¤к≥ зазвичай називають п≥вн≥чним ≥ п≥вденним мостами. ћожливо, спочатку такий под≥л комусь здастьс¤ не дуже зручним, проте п≥сл¤ прочитанн¤ вс≥Їњ статт≥ читач≥ зможуть переконатис¤ в тому, що стосовно ч≥псет≥в VIA Technologies саме такий п≥дх≥д Ї найб≥льш правильним.

ѕ≥вденн≥ мости

якщо вже писати про продукц≥ю VIA Technologies докладно, то в першу чергу потр≥бно раз ≥ назавжди з'¤сувати питанн¤ з п≥вденними мостами. «араз в платах на баз≥ перерахованих вище ч≥псет≥в VIA реально використовуютьс¤ три п≥вденних мости: VT82C596B (Mobile South Bridge), VT82C686A (Super South) ≥ VT82C686B.

596B -- найстар≥ший п≥вденний м≥ст. ќдин контролер USB (2 порти в≥дпов≥дно), не маЇ апаратного мон≥торингу ≥ AC'97/MC'97-≥нтерфейсу. ¬будований IDE-контролер в≥дпов≥даЇ специф≥кац≥њ Ultra ATA/66. Ќазву свою (Mobile South) отримав через те, що VIA позиц≥онувала його ¤к р≥шенн¤ дл¤ портативних комп'ютер≥в, у зв'¤зку з чим при розробц≥ ч≥па особливу увагу було прид≥лено зниженню енергоспоживанн¤.

686A/B. VIA VT82C686A до недавнього часу був самим багатофункц≥ональним п≥вденним мостом: двоканальний USB-контролер (чотири порти USB), Ultra ATA/66 IDE, AC'97/MC'97-≥нтерфейс, системний мон≥торинг. …ого модиф≥кац≥¤ VT82C686B в≥др≥зн¤Їтьс¤ т≥льки вбудованим IDE-контролером (Ultra ATA/100). як видно з характеристик, самий "аскетичний" - безумовно, 596B. ќднак ¤кщо п≥д≥йти з ≥ншого боку, то був би у ньому системний мон≥торинг -- його можна було б назвати ≥ вичерпно-достатн≥м з точки зору перес≥чного користувача. ƒ≥йсно: AC'97 Audio ≥ слот AMR переважна б≥льш≥сть не зад≥юЇ, у¤вити соб≥ б≥льше двох USB-пристроњв на одному комп'ютер≥ все ще складно, та й п≥дтримка Ultra ATA/100 до цих п≥р не Ї практичною перевагою. ƒо чого це ми? “а просто до того, що насправд≥ вимогам 90% користувач≥в нав≥ть самий старий п≥вденний м≥ст в≥д VIA повн≥стю в≥дпов≥даЇ. ƒл¤ решти ж 10% особлив≥сть пол¤гаЇ в тому, що вс≥ ч≥псети VIA Technologies визначаютьс¤ т≥льки п≥вн≥чним мостом, а ось п≥вденний м≥ст до будь-¤кого п≥вн≥чного можна "прикомплектувати" любий. Ќ≥хто не заважаЇ зробити плату на найсучасн≥шому VIA KT133A, але з використанн¤м 596B похилого в≥ку -- ≥ все буде чудово працювати! ѕричому саме чудово -- тобто в рамках своњх можливостей 596B нормально, без помилок ≥ збоњв зробить все, що в≥д нього вимагаЇтьс¤. ѕриродньо, що поважаюч≥ себе ф≥рми в≥двертих "л¤п≥в" не допускають, а от улюблен≥ нашим народом за низьк≥ ц≥ни китайськ≥ "ум≥льц≥" -- можуть, ≥ запросто.

ѕ≥вн≥чн≥ мости

ѕ≥вн≥чн≥ мости нав≥ть зовс≥м р≥зних ч≥псет≥в VIA дуже сильно схож≥ м≥ж собою. як правило, перех≥д в≥д одного ч≥псету до ≥ншого (б≥льш сучасного) супроводжуЇтьс¤ внесенн¤м двох-трьох (р≥дше -- одн≥Їњ) зм≥н до списку п≥дтримуваних функц≥й ≥... наст≥льки ж незначною переробкою де¤ких складових самих м≥кросхем. ƒл¤ ≥люстрац≥њ правом≥рност≥ таких м≥ркувань ми пошлемос¤ на ц≥кавий "феномен", пов'¤заний ≥з значенн¤ми код≥в Vendor ID/Device ID в ц≥лого р¤ду м≥кросхем п≥вн≥чних мост≥в VIA Technologies.

ƒл¤ початку по¤снимо, що ж це за коди. Vendor ID -- це код виробника, ≥ саме цей код вс≥ ч≥пи, ¤к≥ в≥н виробл¤Ї, мають за певним формал≥зованим запитом пов≥домл¤ти "зац≥кавленн≥й" програм≥ (на етап≥ старту - це BIOS). ƒал≥, вже за власною ≥н≥ц≥ативою, виробник призначаЇ кожн≥й своњй м≥кросхем≥ њњ Device ID - "≥дентиф≥катор пристрою", ¤кий дозвол¤Ї визначити, ¤ка ж саме м≥кросхема цього вендора "в≥дгукнулас¤" на запит. ќдин ≥з найпоширен≥ших приклад≥в використанн¤ ≥дентиф≥кац≥њ ч≥п≥в по пар≥ Vendor ID/Device ID ми можемо спостер≥гати в процес≥ встановленн¤ нових пристроњв в ќ— Windows. ¬с≥, напевно, пам'¤тають цей процес: спочатку з'¤вл¤Їтьс¤ в≥кно з пов≥домленн¤м про те, що "ви¤влено новий пристр≥й", п≥сл¤ чого Windows або п≥знаЇ його сама, або не знаходить в≥домостей про нього у своњй внутр≥шн≥й баз≥ даних ≥ просить надати дискету або CD-ROM з драйверами ≥ INF-файлами. —аме по пар≥ Vendor ID/Device ID, ¤ка у вигл¤д≥ конкретних цифрових значень описана в INF-файлах, ќ— ≥ визначаЇ тип пристрою та його назву у "текстовому" вид≥ (вона знаходитьс¤ там же, в INF-файл≥).

ј сюрприз пол¤гаЇ в тому, що у вс≥х п≥вн≥чних мост≥в ч≥псет≥в VIA Apollo Pro, Pro Plus, Pro133 ≥ Pro133A обидва цих коди... однаков≥. “обто формально вс≥ вони -- одна ≥ та ж м≥кросхема. ѕравда, Ї ще код -- Revision (рев≥з≥¤, або, ¤кщо можна так сказати, "номер верс≥њ" ч≥па). —аме за значенн¤м цього коду (≥ т≥льки по ньому) ≥ можна в≥др≥знити п≥вн≥чний м≥ст, наприклад, VIA Apollo Pro в≥д п≥вн≥чного мосту VIA Apollo Pro133A. ќднак те, що розр≥зн¤ютьс¤ ц≥ ч≥пи лише своЇю "верс≥Їю", ≥люструЇ особлив≥сть вс≥х ч≥псет≥в VIA, ¤ку ми вже обговорювали вище, -- в ц≥лому це д≥йсно один ≥ той же ч≥п, просто п≥ддававшийс¤ з плином часу р≥зним доопрацюванн¤м ≥ удосконаленн¤м.

ѕрийн¤вши ¤к дан≥сть все вищесказане, можна вибудувати ¤кийсь в≥ртуальний р¤д п≥вн≥чних мост≥в VIA, зосередивши основну увагу не на "зовн≥шн≥х" найменуванн¤х ч≥псет≥в ≥ мост≥в, а на "внутр≥шн≥х" њх ¤кост¤х, а попросту -- функц≥ональност≥. ѕотр≥бно зауважити, що в цьому випадку ми вступаЇмо на незв≥даний шл¤х припущень, оск≥льки оф≥ц≥йноњ ≥нформац≥њ виробника щодо њх обгрунтованост≥, зрозум≥ло, немаЇ. ѕроте великий практичний досв≥д роботи з ч≥псетами VIA, ¤к нам здаЇтьс¤, даЇ право користуватис¤ цим "в≥ртуальним модельним р¤дом", нехай ≥ не в ¤кост≥ ≥стини в останн≥й ≥нстанц≥њ, але у вигл¤д≥ робочоњ г≥потези.

Apollo Pro133 ѕерший ч≥псет VIA (≥, в≥дпов≥дно, перший п≥вн≥чний м≥ст), ¤кий оф≥ц≥йно п≥дтримуЇ FSB 133 MHz дл¤ платформи Intel (Slot 1/Socket 370). як ≥ вс≥ ч≥псети VIA, асинхронний, тобто пам'¤ть може тактуватис¤ частотою ¤к р≥вною частот≥ FSB, так ≥ б≥льшою чи меншою. ѕ≥дтримуютьс¤ процесори Intel Pentium II/III ≥ Celeron, слот AGP (2X), до шести пристроњв PCI Master (включаючи т≥ з них, ¤к≥ вбудован≥ в п≥вденний м≥ст).

Apollo Pro133A, Apollo KX133/KT133/KT133A Apollo Pro133A в≥др≥зн¤Їтьс¤ в≥д Apollo Pro133 п≥дтримкою AGP 4X. “акож можна припустити, що саме на основ≥ його ¤дра був спроектований Apollo KX133 (дл¤ процесор≥в AMD Athlon форм-фактора Slot A), а пот≥м ≥ Apollo KT133 (процесори AMD Athlon/Duron, форм-фактор Socket A). ¬ласне, саме робота з р≥зними видами CPU ≥ складаЇ всю в≥дм≥нн≥сть м≥ж Apollo Pro133A ≥ Apollo KX133/KT133. ўоправда, останн≥ не п≥дтримували FSB 133 MHz, однак це було пов'¤зано (можна припустити) не з принциповою неможлив≥стю, а з тим, що на момент њх розробки просто були в≥дсутн≥ CPU в≥д AMD, що вимагають такоњ частоти шини. ќднак з виходом нових верс≥й Athlon ≥ цю ""прогалину" було усунено випуском Apollo KT133A, ¤кий за характеристиками тепер практично повн≥стю ≥дентичний Apollo Pro133A (за вин¤тком процесорноњ шини: AGTL+ дл¤ Pro133A ≥ EV-6 133 (266) MHz дл¤ KT133A).

Apollo PLE133 (PM601) и ProSavage PM133/KM133 ‘актично це п≥вн≥чний м≥ст в≥д Apollo Pro133A (PLE133, PM133) або KT133 (KM133) з ≥нтегрованим граф≥чним ¤дром. ¬ PM133/KM133 використовуЇтьс¤ граф≥чне ¤дро в≥д S3 (комб≥нац≥¤ 3D-складовоњ Savage4 ≥ 2D в≥д Savage2000), в PLE133 граф≥чне ¤дро вз¤те у м≥кросхеми Trident Blade3D. “акож PLE133 "позбавили" в≥д необх≥дност≥ п≥дтримувати ≥нтерфейс дл¤ зовн≥шньоњ AGP-в≥деокарти, що додатково спростило (в≥дпов≥дно, ≥ здешевило) ч≥псет ≥ плати на його основ≥.

ѕрактикум

ўо таке "драйвери ч≥псету" ≥ нав≥що вони потр≥бн≥?
—початку - ¤к завжди, про головне. ƒрайвери потр≥бн≥ ќ— дл¤ правильноњ роботи з будь-¤ким ч≥псетом. «агальнопоширене (≥ в≥д цього не менш значне) помилкове враженн¤, що ч≥псети Intel, на в≥дм≥ну в≥д вс≥х ≥нших, драйвер≥в не потребують. ѕотребують, ще й ¤к! ѕросто драйвери дл¤ ч≥псет≥в Intel (принаймн≥, дл¤ багатьох з них) вже вход¤ть в комплект бази даних драйвер≥в Windows 98, завд¤ки чому ц¤ ќ— здатна визначати в≥дпов≥дн≥ функц≥ональн≥ елементи м≥кросхем Intel, сама ≥ встановлювати драйвери п≥дтримки дл¤ них в≥дразу ж, ще в процес≥ своЇњ ≥нстал¤ц≥њ. “ому тезу "видно, щось негаразд з цими ч≥псетами VIA, саме дл¤ них потр≥бн≥ спец≥альн≥ драйвери" сл≥д визнати абсолютно помилковою. ƒо реч≥, в Windows Me (Millennium) ≥нформац≥¤ про б≥льш≥сть ч≥псет≥в VIA, так само ¤к ≥ в≥дпов≥дн≥ драйвери, вже присутн¤ -- дала результати оф≥ц≥йна угода з цього приводу м≥ж VIA Technologies ≥ Microsoft.

ѕроте користувач≥ Windows 98/98 SE/2000 ¤к ≥ ран≥ше потребують встановленн¤ VIA 4-in-1 Drivers Pack або окремо кожного драйвера з цього комплекту. “ому ми зупинимос¤ б≥льш детально на тому, що це за драйвери, дл¤ чого вони служать ≥ чому њх ≥нстал¤ц≥¤ Ї необх≥дною дл¤ нормальноњ роботи системи.

VIA INF Driver
¬ласне, це взагал≥ не драйвер. ÷е наб≥р INF-файл≥в, в ¤ких описуютьс¤ пристроњ, що знаход¤тьс¤ в п≥вденних мостах VIA (зокрема, ACPI-контролер). ÷≥ INF-файли при встановленн≥ "драйвера" коп≥юютьс¤ в базу даних пристроњв Windows (зазвичай - каталог C:\WINDOWS\INF), в результат≥ чого при наступному перезавантаженн≥ ќ— вже може визначити (за описаною вище парою Vendor ID/Device ID) на¤вн≥сть в систем≥ в≥дпов≥дних пристроњв, а також отримати з тих же INF-файл≥в правильну ≥ вичерпну "≥нструкц≥ю" про способи сп≥лкуванн¤ з ними (адреси I/O порт≥в ≥ т. д.). ќсновна функц≥¤ VIA INF Driver, одна - "дати систем≥ знати" про те, що певн≥ пристроњ Ї ≥ з ними можна працювати.

IRQ Routing Miniport Driver
–оут≥нг IRQ, тобто розпод≥л запиту переривань м≥ж пристро¤ми -- дуже важлива функц≥¤, властива будь-¤к≥й п≥дтримуюч≥й специф≥кац≥ю Plug-and-Play операц≥йн≥й систем≥. ѕри некоректному роутингу багато пристроњв просто не будуть правильно виконувати своњ функц≥њ ≥ нав≥ть можуть викликати помилки в робот≥ системи при спроб≥ њхнього використанн¤. —тандартний роутер, ¤кий встановлюЇтьс¤ при ≥нстал¤ц≥њ Windows 98/98 SE, розрахований т≥льки на механ≥зм розпод≥лу IRQ, п≥дтримуваний ч≥псетами Intel, дл¤ ч≥псет≥в ж VIA в≥н дещо ≥нший. —аме дл¤ того щоб система могла правильно "роздати" вектори переривань вс≥м встановленим в комп'ютер≥ пристроњв, ¤ким вони потр≥бн≥, ≥ служить VIA IRQ Routing Driver. ƒумаЇмо, абсолютно зайве по¤снювати дал≥, наск≥льки необх≥дна його ≥нстал¤ц≥¤ дл¤ правильного функц≥онуванн¤ вс≥Їњ ќ—. Ќевелика хитр≥сть: перед встановленн¤м IRQ Routing Driver VIA рекомендуЇ дозволити в BIOS роботу вбудованого в ч≥псет USB-контролера (обох канал≥в, ¤кщо в≥н двоканальний) ≥ вид≥ленн¤ IRQ дл¤ контролера USB. ѕ≥сл¤ ≥нстал¤ц≥њ драйвера ≥ подальшого перезавантаженн¤, налаштуванн¤ можна повернути у попередн≥й стан (¤кщо вони в≥др≥зн¤ютьс¤ в≥д зазначених вище).

IDE BusMaster Driver
÷ей драйвер, по сут≥, розбитий на дв≥ незалежн≥ частини, кожна з ¤ких Ї самост≥йним драйвером, при цьому по функц≥ональност≥ обидв≥ частини однаков≥ ≥ взаЇмозам≥нн≥. ” VIA 4-in-1 Drivers Pack входить т≥льки один р≥зновид -- VSD (Vendor Support Driver), ¤кщо ж використовуЇтьс¤ окремий пакет VIA IDE BusMaster Driver, то користувачев≥ надаЇтьс¤ можлив≥сть вибору з двох вар≥ант≥в -- вищезгаданого VSD ≥ "повноц≥нного" Miniport Driver (VXD). VSD -- це драйвер, що працюЇ разом з ун≥версальним драйвером Windows дл¤ вс≥х IDE BusMaster-контролер≥в, в той час ¤к Miniport Driver повн≥стю зам≥нюЇ стандартний драйвер Windows. ѕозиц≥¤ самоњ VIA з цього приводу приблизно наступна: "VSD-драйвер надаЇ кращу сум≥сн≥сть з≥ вс≥ма IDE/EIDE/ATAPI-пристро¤ми, в той час ¤к Miniport Driver маЇ дещо б≥льшу швидкод≥ю, але (потенц≥йно) у р¤д≥ випадк≥в може ви¤витис¤ несум≥сним з де¤кими конкретними модел¤ми накопичувач≥в". ¬≥дпов≥дно, 4-in-1 Drivers Pack ¤к р≥шенн¤ "дл¤ вс≥х" м≥стить лише VSD-вар≥ант, ну а б≥льш "ризиковим" користувачам надаЇтьс¤ можлив≥сть встановити Miniport Driver з окремого дистрибутива. ” ц≥лому ж обидва драйвера служать одн≥й мет≥ -- дозволити коректно зад≥¤ти п≥дтримуван≥ контролером IDE, вбудованим в п≥вденний м≥ст, "швидк≥сн≥" режими передач≥ даних (Ultra ATA/66/100).

VIA GART (Graphics Address Relocation Table) Driver (VIA AGP Driver)
÷ей драйвер багато хто називаЇ "драйвером AGP", але таке формулюванн¤ дещо некоректне, тому що ≥ сама шина AGP, ≥ нав≥ть де¤к≥ AGP-в≥деокарти можуть ц≥лком безбол≥сно функц≥онувати ≥ без встановленн¤ цього драйвера. GART Driver забезпечуЇ можлив≥сть зад≥¤нн¤ т≥льки одн≥Їњ з можливостей шини AGP, а саме дозвол¤Ї AGP-в≥деокарт≥ використовувати частину системного ќ«ѕ ¤к продовженн¤ своЇњ власноњ пам'¤т≥, орган≥зовуючи там буфер дл¤ збер≥ганн¤ текстур (так званий режим DiME -- Dynamic in Memory Execution). “≥ в≥деоч≥пи, ¤к≥ можуть працювати в режим≥ DiME, робл¤ть це за допомогою GART-драйвера. ќднак те, що в≥деокарта вставл¤Їтьс¤ в слот AGP зовс≥м не св≥дчить про те, що вона використовуЇ DiME. Ќаприклад, вс≥ без вин¤тку в≥деокарти на ч≥пах 3dfx не п≥дтримують DiME (це пов'¤зано з арх≥тектурою самих ч≥п≥в), тому њм GART-драйвер абсолютно н≥чого не даЇ, вони просто "не в≥дчувають" його присутност≥ в систем≥. ” раз≥ ж, ¤кщо в≥деокарта намагаЇтьс¤ зад≥¤ти GART, а в систем≥ в≥н не встановлений, ¤к правило, наступаЇ "мертве" зависанн¤ при перш≥й же спроб≥ запустити програму, ¤ка використовуЇ 3D-акселератор (у той час ¤к робота в GUI-додатках може прот≥кати ц≥лком нормально).

ѕроблеми

“ут ми б≥льш докладно зупинимос¤ на реально ≥снуючих проблемах материнських плат на ч≥псетах VIA, ¤к≥ в де¤ких випадках можуть ви¤витис¤ нерозв'¤зними, принаймн≥, стандартними засобами. “е, що так≥ проблеми ≥снують (до слова, у багатьох ч≥псет≥в, ≥ не т≥льки виробництва VIA Technologies) -- доведений факт. ќднак з огл¤ду на те, що вони досить конкретн≥ ≥ њх д≥¤ поширюЇтьс¤ на ч≥тко окреслене коло ситуац≥й, абсолютно зайве бо¤тис¤ цих проблем. Ўвидше, про них просто потр≥бно знати, а також (у де¤ких випадках) вм≥ти застосовувати на практиц≥ "нестандартн≥", але перев≥рен≥ способи њх вир≥шенн¤.

ѕлати на ч≥псетах VIA ≥ в≥деокарти на ч≥пах NVidia
ѕри де¤ких комб≥нац≥¤х конкретних моделей материнських плат на ч≥псет≥ VIA Apollo Pro133/133A ≥ в≥деокарт на баз≥ ч≥п≥в NVidia сер≥й TNT2 ≥ GeForce насправд≥ спостер≥гаЇтьс¤ факт апаратноњ несум≥сност≥, що виражаЇтьс¤ в "зависанн≥" системи, ¤к правило, при робот≥ програм, ¤к≥ використовують API Direct3D. ” самому г≥ршому випадку можливий вар≥ант, коли проблема Ї д≥йсно нерозв'¤зною, тобто налаштувати дану конкретну комб≥нац≥ю на нормальну роботу не вдаЇтьс¤ н≥¤кими засобами. « апаратноњ точки зору питанн¤ "провини" залишаЇтьс¤ до к≥нц¤ не з'¤сованим ("кандидат≥в", по сут≥, ц≥лих чотири: материнська плата, ч≥псет, в≥деокарта, в≥деоч≥п). “им паче що, з одного боку, плати на Apollo Pro133/133A, в≥льн≥ в≥д цього дефекту, ≥снують, а з ≥ншого -- те, що под≥бного роду "нелюбов" демонструють лише граф≥чн≥ ч≥пи NVidia, теж наводить на певн≥ думки. ѕорада тому може бути т≥льки одна -- або уникати зазначеноњ комб≥нац≥њ, або при складанн≥ готовоњ системи з'¤совувати на¤вн≥сть/в≥дсутн≥сть цього ¤вища "по факту", тобто шл¤хом досить тривалого тестуванн¤ на ¤кому-небудь Direct3D-додатку.

IDE-контролер п≥вденного мосту VIA ≥ Ultra ATA/33 CD-ROM (CD-RW, DVD)
ѕом≥чено, що де¤к≥ приводи ATAPI CD-ROM (CD-RW, DVD), що п≥дтримують режим Ultra ATA/33, некоректно працюють при п≥дключенн≥ до VIA BusMaster IDE-контролера, ¤кий входить до складу п≥вденних мост≥в VIA, через стандартний 40-жильний кабель. ѕроблема пол¤гаЇ в порушенн≥ ц≥л≥сност≥ даних при читанн≥ диск≥в або ж у неправильному уп≥знанн≥ формату диска при першому зверненн≥. —пособ≥в њњ вир≥шенн¤ ≥снуЇ два. Ќайпрост≥ший -- заборонити c допомогою BIOS або д≥агностичноњ утил≥ти з комплекту VIA IDE BusMaster Drivers використанн¤ Ultra ATA дл¤ такого накопичувача. ƒругий спос≥б може застосовуватис¤ у випадках, коли немаЇ бажанн¤ штучно обмежувати продуктивн≥сть приводу -- тод≥ необх≥дно його п≥дключати за допомогою 80-жильного Ultra ATA/66-кабел¤ (незважаючи на те що пристр≥й буде працювати в режим≥ Ultra ATA/33!).

¬имкненн¤ вторинного каналу IDE допомогою BIOS
” тому випадку, ¤кщо вторинний канал VIA IDE-контролера був в≥дключений за допомогою BIOS, менеджер пристроњв Windows 98 може "втратити" обидва канали IDE (показувати њх вимкненими), а також визначати USB-контролер ¤к вимкнений пристр≥й з≥ статусом "Code 12". –еакц≥¤ Windows 98 SE на в≥дключенн¤ вторинного каналу за допомогою BIOS також неадекватна, але трохи ≥нша: контролер IDE розп≥знаЇтьс¤ ¤к неправильно функц≥онуючий пристр≥й ≥ викликаЇ конфл≥кт ресурс≥в при запит≥ на перериванн¤.  ористувач≥ Windows 98 SE можуть впоратис¤ з ц≥Їю проблемою, завантаживши "заплатку" в≥д Microsoft, ¤ка знаходитьс¤ за адресою www.entry.kiev.ua/Support/245682US8.exe, користувачам ж Windows 98 рекомендуЇтьс¤ або оновити ќ— до Windows 98 SE (≥ пот≥м застосувати вищевказаний метод), або користуватис¤ дл¤ вимкненн¤ вторинного каналу IDE функц≥¤ми менеджера пристроњв Windows, а не BIOS.

«вукова п≥дсистема п≥вденного мосту VIA 686A/B, ≥гровий порт
Ќа де¤ких платах, що використовують п≥вденн≥ мости VIA VT82C686A(B), може виникнути така проблема: п≥сл¤ видаленн¤ з менеджера пристроњв вбудованоњ в ч≥псет звуковоњ карти (AC'97 Audio) джойстик дл¤ ≥грового порту залишаЇтьс¤ в списку ≥снуючих пристроњв. ¬≥дбуваЇтьс¤ це тому, що драйвер ≥грового порту (vjoyd.vxd) реально не може визначити в≥дсутн≥сть або на¤вн≥сть пристрою в систем≥, тому, будучи одного разу встановленним, продовжуЇ запускатис¤ кожний раз при старт≥ системи. ¬ир≥шенн¤ проблеми елементарне: треба просто видалити пристр≥й вручну.

ќсобливост≥ системного мон≥торингу п≥вденних мост≥в 686A/B
«важаючи на те, що л≥н≥њ датчик≥в зн¤тт¤ температури ≥нвар≥антни, на де¤ких материнських платах сенсори використовуютьс¤ не у звичному пор¤дку (сенсор # 1 -- дл¤ зн¤тт¤ температури CPU, сенсор # 2 -- дл¤ зн¤тт¤ температури системного блоку), а навпаки. ѕрограма VIA Hardware Monitoring System не передбачаЇ налаштуванн¤ в≥дпов≥дност≥ температур номерам сигнальних л≥н≥й, тому зам≥сть температури CPU в цьому випадку буде в≥дображатис¤ температура системного блоку, ≥ навпаки. ƒл¤ того щоб виправити цю помилку, потр≥бно оновити ѕ« VIA Hardware Monitoring System до верс≥њ 2.02, п≥сл¤ чого в≥дредагувати в любому текстовому редактор≥ файл HMHARD.DAT, ¤кий знаходитьс¤ у каталоз≥ про≥нстальованого ѕ«.

ƒл¤ пр¤мого ув≥мкненн¤ датчик≥в температури файл повинен м≥стити наступн≥ р¤дки:

CPU_TEMP_PIN = 1
SYSTEM_TEMP_PIN = 2

ƒл¤ ≥нверсного ув≥мкненн¤ номера датчик≥в температури CPU ≥ системного блоку треба пом≥н¤ти м≥сц¤ми:

CPU_TEMP_PIN = 2
SYSTEM_TEMP_PIN = 1

"ѕрокиданн¤" в≥д USB-клав≥атури
ƒе¤к≥ системи, ¤к≥ базуютьс¤ на материнських платах, в ¤ких використовуютьс¤ п≥вденн≥ мости VIA (нагадаЇмо, що це можуть бути не т≥льки плати, повн≥стю з≥бран≥ на ч≥псетах VIA, але й наприклад, плати на AMD-750/760), можуть в≥дмовл¤тись виходити з "сп¤чого" режиму на запит в≥д USB-клав≥атури, нав≥ть у випадку, коли USB Keyboard wake-up за¤влена в документац≥њ ¤к реал≥зована функц≥¤. ѕов'¤зане це з тим, що далеко не вс≥ USB-клав≥атури п≥дтримують ACPI, тому реально ц¤ проблема взагал≥ не маЇ в≥дношенн¤ до ч≥псет≥в VIA. “акож варто знати, що обслуговуванн¤ wake-up-запит≥в в≥д пристроњв USB з'¤вилось в ч≥псетах VIA т≥льки починаючи з п≥вденного мосту VIA VT82C686A рев≥з≥њ CF, вс≥ попередн≥ продукти просто не п≥дтримують цю функц≥ю.

ƒрайверна п≥дтримка ч≥псет≥в VIA п≥д Windows 2000
ѕри робот≥ систем на баз≥ ч≥псет≥в VIA п≥д управл≥нн¤м ќ— Windows 2000 можуть виникати збоњ, пов'¤зан≥ з некоректною роботою AGP, при виход≥ такоњ системи з режиму Suspend. ÷е в≥дбуваЇтьс¤ через неправильний пор¤док ≥нстал¤ц≥њ драйвер≥в п≥дтримки ч≥псету, а саме при встановленн≥ GART-драйвера дл¤ ч≥псет≥в VIA ран≥ше VIA INF Driver. ÷¤ проблема також може бути викликана встановленн¤м ранн≥х верс≥й VIA 4-in-1 Drivers Pack, молодших за 4.03. ƒопомогти в цьому випадку може, на жаль, т≥льки повне перевстановленн¤ системи с подальшою коректною ≥нстал¤ц≥Їю драйвер≥в п≥дтримки ч≥псету.

ѕ≥сл¤мова

як ми вже писали вище, основна ц≥ль ц≥Їњ статт≥ -- по¤снити нашим читачам, чим реально викликане насторожене ставленн¤ де¤ких користувач≥в до продукц≥њ VIA, ≥ по можливост≥ розв≥¤ти виникш≥ м≥фи про ненад≥йн≥сть та/або велику к≥льк≥сть помилок у њњ ч≥псетах. VIA Technologies за короткий час змогла з "бридкого качен¤" перевт≥литис¤ в одного з пров≥дних постачальник≥в набор≥в м≥кросхем дл¤ виробництва материнських плат, тому те, що з цими платами доведетьс¤ мати справу -- зд≥йснившийс¤ факт. ј раз так, то не варто ховати голову в п≥сок або опиратис¤, цитуючи вищезгадан≥ "м≥фи", потр≥бно просто об'Їктивно вивчати продукц≥ю ц≥Їњ ф≥рми ≥ знати, ¤к правильно з нею поводитис¤, щоб не створювати н≥ соб≥, н≥ користувачам зайвих проблем.

ќф≥ц≥йна стор≥нка драйвер≥в п≥дтримки ч≥псет≥в VIA.
ќстанн≥ верс≥њ (в тому числ≥ неоф≥ц≥йн≥ бета-рел≥зи).

—тан≥слав √арматюк, ћ≥ха≥л «акус≥ло
ќпубл≥ковано в " омп'ютерному ќгл¤д≥" є8 2001г.
ѕереклад: ”крFAQ, II.2011